Про вимоги до ближніх

Часто приходиться спостерігати таку цікаву річ: люди вимагають від ближніх того, що самі не роблять і, навіть, не намагаються зробити. Ну, наприклад, батько-пиячка вимагає, щоб його діти не вживали спиртних напоїв, а сам же продовжує пиячити, навіть, якщо і зарікається кинути пити. “Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого” (Мф. 7:5), – хіба це не про таких сказано?
Чи ще варіант, людина, яка сама коїть зло, щиро обурюється, коли це зло торкнеться неї. Наприклад, дивують особи, які самі беруть хабарі, але дуже обурюються, коли хабара вимагають від них самих. “Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм” (Мф. 7:12), – хіба не так? Не хочете, щоб від вас вимагали хабара, то і ви не вимагайте. Скажете, так не вийде? Не згоден, треба лише почати так жити, адже у світі є безліч країн, де люди живуть за такими принципами: не беруть і не дають хабарі, і до того живуть доволі непогано. Напевно, через те і непогано живуть. Думаю, ви такі країни теж знаєте.
Автор: Михайло Лукін