Іспит сумління згідно із Божими заповідями
«І коли Бог перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим» (Вих. 31:18). Хоча Бог говорив багато, Мойсей отримав лише дві кам’яні скрижалі, які називаються “таблицями свідоцтва” і в майбутньому опиняться в Ковчезі. А це означає, що всі інші накази Господа залежать від Десяти заповідей, які були записані на цих двох таблицях. Звісно, якщо все належно дослідити й зрозуміти, ці Десять заповідей залежать від двох найбільших, а саме від заповідей любові до Бога і ближнього, від яких залежить увесь Закон та Пророки.
Завжди пам’ятайте про те, що треба любити Бога і ближнього. Бога треба любити цілим серцем, душею та всіма думками, а ближнього – як себе самого. Про це завжди треба думати, міркувати над цим і виконувати це. Любов до Бога займає перше місце, коли йдеться про порядок наказу, а любов до ближнього має перше місце, коли йдеться про виконання наказу. Бо Той, Який наказав любити в цих двох заповідях, не наказав спочатку любити ближнього, а потім Бога. Він наказав спочатку любити Бога, а потім ближнього. А ти, що Бога не бачиш, коли любиш ближнього, заслужиш побачити і Його; коли ти любиш ближнього, то очищаєш око для бачення Бога. Про це влучно говорить Іван Богослов: «…Хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» (1Ін. 4:20).
св. Августин, «Бесіди на Гептатевх», 2; «Гомілія на Євангеліє від Івана», 17.
* * *
Нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм. (Вих. 20:3)
- Ким для мене є Бог? Чи Він займає перше місце в моєму житті, у моїй ієрархії цінностей?
- А може, я поклоняюся або служу якимось божкам, ідолам чи ідеям, які неможливо узгодити з правдами віри, із принципами християнської релігії?
- Чи я визнаю в Богові свого Творця і Господа, Відкупителя та Спасителя, Отця та Приятеля? Чи я слухаю Його ?
- Як я поводжуся під час молитви – особистої чи під час богослужінь? Чи усвідомлюю, що під час молитви зустрічаюся і розмовляю із самим Богом – моїм Творцем і Спасителем?
- Чи помічаю велич Бога у Його творінні? Чи прославляю Його за це?
- Чи я вдячний Богові за те, що Він створив мене і я можу радіти з краси цього світу, відчувати доброту близьких мені осіб, розвивати свої таланти? Чи я радію з того, що живу?
- Чи своєю поведінкою та працею я прославляю Бога?
- Чи я регулярно читаю Святе Письмо й роздумую над Божим словом? Чи поглиблюю свої знання правд віри, вчення Церкви?
- Чи признаюся до віри в Бога – завжди і всюди? Чи відрікаюся від Нього, соромлюся своєї релігійності, не захищаю правд віри чи моральних принципів, або навіть піддаюся течіям, ворожим християнству?
- А може, я скоїв святотатство (наприклад, негідно прийняв якесь таїнство)?
- Чи я використовував якісь магічні практики (ворожіння, гороскопи, амулети, спіритуалістичні сеанси тощо)? Чи вірю в забобони?
- Чи ставлюся до Бога або віри інших людей як до джерела можливого зиску?
Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно. (Вих. 20:7)
- Як я звертаюся до Бога?
- Чи з належною повагою промовляю слова Бог, Спаситель, Христос, Месія, Святий Дух, Пресвята Трійця та інші? А як я вимовляю ім’я Ісус?
- Чи реагую, коли хтось бездумно використовує ці слова як вигуки? Як я реагую, коли хтось богохульствує?
- А може, я також богохульствував, проклинав, погано говорив про Бога? Або про Його Церкву, святих, Біблію, про правди віри тощо?
- Може, я навіть насміхався з того, що для віруючих людей святе?
- Чи шаную релігійні символи та знаки християнської віри?
Пам’ятай день суботній, щоб святити його. (Вих. 20:8)
- Чи святий день для мене справді відрізняється від буднів? Як я його святкую (крім того, що беру участь у недільній Божественній літургії)?
- Чи я знаю, чим є Божественна літургія? Чи участь у ній – це для мене лише обов’язок?
- Чи беру активну участь у Божественній літургії, тобто чи долучаюся до спільної молитви та спільного співу? Чи своєю поведінкою перешкоджаю зосередитися іншим присутнім у храмі?
- Чи беру участь у Божественній літургії в кожну неділю та свято? Чи вповні беру участь у богослужінні, чи живлюся і Божим словом (уважно слухаючи читання зі Святого Письма та проповідь), і Чесними Дарами (гідно приймаючи Святе Причастя)?
- Чи в неділю уникаю виконання необов’язкової роботи?
- Чи святий день є для мене також днем відпочинку? Чи я вмію відпочивати? Якщо так, то як саме я відпочиваю? Чи це ефективний та здоровий відпочинок – і для тіла, і для душі?
- А може, я вважаю відпочинком відвідання супермаркета, а супермаркет – це для мене святиня?
- Чи я не відволікаю інших від святкування неділі або іншого святого дня, спокушаючи їх у цей день зайнятися якоюсь необов’язковою роботою, наприклад підробітком?
- Чи в глибині серця я не вважаю, що святкування святого дня – це марна трата часу, бо цей час можна використати ефективніше (наприклад заробити)?
- А може, я змушую когось (наприклад осіб, яких працевлаштував) працювати у святкові дні, хоча в цьому немає потреби?
Шануй батька твого і матір твою. (Вих. 20:12)
- Чи я люблю і шаную своїх батьків, опікунів?
- Як проявляю свою любов та повагу?
- Чи допомагаю їм?
- Скільки часу я на це присвячую?
- Чи пам’ятаю про їхні іменини та дні народження?
- Чи мене цікавить те, що вони хотіли б мені передати?
- Чи вислуховую їхні спогади або скарги?
- Чи відчуваю обов’язок опікуватися ними у хворобі, старості, немочі?
- Чи опікуюся ними (якщо вони вже хворі, старі або немічні)?
- А може, я їх соромлюся або погано про них відгукуюся, скаржуся на них?
- Чи молюся за них, а також за тих, хто вже помер?
- Чи я поважаю інших старших осіб? Як саме я до них звертаюся?
- Чи можу назвати себе патріотом? Чи я люблю свою Батьківщину?
- Якщо так, то як саме це проявляється?
- Чи я молюся за Вітчизну?
- Чи висловлююся на її захист, коли виникає така потреба і коли маю можливість?
- А якби треба було захищати її своїми вчинками, чи я готовий на це?
Не вбивай. (Вих. 20:13)
- Чи я вдячний Богові за дар життя, чи я намагаюся його не марнувати?
- Чи я скоїв вбивство, наприклад, ненародженої дитини?
- А може, я причинився до того, що хтось скоїв цей гріх, або ж не зумів запобігти цьому?
- Чи протиставляюся ідеям легалізації абортів, евтаназії?
- Чи не прагну чиєїсь смерті?
- А може, у мене виникають думки про самогубство? Якщо так, то чи шукаю допомоги?
- Чи я не скривдив когось, не зранив, навіть якщо тільки словом?
- Чи завжди пробачаю своїм винуватцям?
- А може, я гніваюся на когось, навіть якщо в мене попросили вибачення?
- Чи дбаю про своє здоров’я?
- Чи дбаю про здоров’я осіб, якими опікуюся?
- Чи не живу легковажно й не наражаюся на втрату здоров’я або навіть життя?
- А може, я наражаю на це інших? Чи курю цигарки в присутності інших осіб? Чи порушую правила дорожнього руху?
- Чи не намовляв когось до вживання алкоголю, куріння цигарок, вживання наркотиків тощо?
- Чи допомагаю людям, яким потрібна матеріальна чи духовна підтримка?
- Чи намагаюся помічати людей, яким потрібна допомога, особливо хворих та нужденних, які не мають засобів для задоволення основних життєвих потреб?
- А може, навпаки – намагаюся цих людей навмисно не помічати? Може, не звертаю уваги на їхнє існування? Може, я звинувачую їх у тому, що вони опинилися в такій ситуації? Не цікавлюся їхньою долею, не хочу їм допомагати, стверджую, що це справа держави, органів соціальної опіки тощо?
Не перелюбствуй. (Вих. 20:14)
- Чи сприймаю свою статевість – те, що я хлопець/дівчина чи чоловік/жінка?
- Чи допустився гріха нечистоти – сам чи з іншою особою?
- А може, я роздивлявся порнографічні матеріали або грішив проти чистоти думкою? Чи брав участь у непристойних розмовах?
- Чи не згіршував інших, наприклад, непристойним одягом чи поведінкою?
- Чи не пропонував або не радив комусь дошлюбних статевих стосунків?
- Чи нікого не намовляв до подружньої зради або розлучення?
- Чи не заздрю комусь за хлопця чи дівчину або за дружину чи чоловіка?
- Чи визнаю, що подружній акт кохання у своїй природі налаштований на плідність?
Не кради. Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого. (Вих. 20:14,17)
- Чи ціную те, що маю? Чи радію цим?
- А може, прагну мати щораз більше різних речей, хоча насправді вони мені не потрібні? Чи піддаюся жадобі?
- Чи не заздрю іншим через те, що вони мають, або через те, що їм добре ведеться? Чи не прагну або не намагаюся бути нарівні з ними?
- Чи розсудливо використовую те, що маю, наприклад гроші?
- А може, я скупий або, навпаки, марнотратний?
- Чи не захоплююся азартними іграми?
- Чи не здійснив крадіжки, чи не привласнив собі чогось, що є чужою власністю або громадським надбанням?
- А може, я використовував чужу власність без дозволу власника? Чи використовував крадені речі?
- Чи ошукував?
- Чи свідомо продав чи подарував комусь щось, що було браковане або не надавалося до використання?
- Чи намагаюся запобігти марнотратству?
- Чи марную продукти або інші блага?
- Чи дбаю про предмети, а також про рослини або тварин, які перебувають під моєю опікою?
- Чи не знищив чужої або суспільної власності й не зізнався в цьому і жодним чином не виправив завданої шкоди?
- Чи сумлінно виконую свою працю?
- Чи лінуюся і, замість того щоб працювати чи вчитися, займаюся чимось іншим?
- Чи не марную свого вільного часу, займаючись непотрібними або навіть шкідливими справами?
- Чи поважаю працю інших людей?
- А може, забираю в когось час, без потреби надокучаючи порожніми балачками чи якимись другорядними справами?
- Якщо я працедавець, то чи належно винагороджую своїх працівників?
- Чи дотримуюся даного слова та своїх зобов’язань?
- Чи мене можна підкупити? Чи я беру хабарі?
- А може, я сам когось підкупив або намовляв дати хабар?
- Чи допомагаю потребуючим у міру своїх можливостей?
- Чи вчасно повертаю борги?
- Чи вчасно віддаю позичені речі, книжки тощо?
Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого. (Вих. 20:16)
- Чи контролюю те, що говорю?
- Чи не обманюю і не очорнюю інших?
- А може, я одне думаю, а інше говорю? Або одне кажу в очі, а інше – позаочі? Чи я облудний?
- Чи готовий виступати в ролі свідка, наприклад, у справі неслушного звинувачення?
- А може, я когось неслушно звинуватив, осудив чи обмовив? Чи я повторював якісь плітки?
- Чи дотримую слова?
- Чи не зрадив таємниці, мені довіреної?
- А може, я сам дізнався чиюсь таємницю всупереч волі тієї особи, вдаючись до якогось підступу?
- Чи не переповідав фальшивої чи прикрашеної версії якихось подій?
- Чи не маніпулюю тією інформацією, якою володію?
- Чи я вірний правді і тому, у що вірю?
- Чи маю власну думку? Чи роблю те, що наказує мені сумління, навіть якщо більшість у якійсь конкретній справі має інші погляди?
- Чи вмію зізнатися у своєму незнанні, щоб не вводити в оману особу, яка запитує?
- Чи мені можна довіряти?