Євангеліє четвертої неділі Великого посту розповідає нам про оздоровлення Ісусом молодого хлопця, якого опанував злий дух. Цією подією Ісус хоче пригадати нам про духовний вимір посту, дбання передусім про добро душі. Піст, це не тільки стриманість від страв і забав, це боротьба проти гріхів, проти злих сил. Вся духовна боротьба, котру ми здійснюємо у Великому пості – часта молитва, сповідь, стриманість від певних страв, забав, не повинні зводитися лише до мертвого обов’язку, а має одну важливу мету: допомогти нам очистити нашу душу з різних гріхів, недоліків, спокус, звільнитися від впливу злих сил, котрі засівають зло в нашому серці, провокують нас до різних злих вчинків. Апостол Павло так висловлюється про духовне життя християнина: „Бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних” (Еф. 6:12).

От як висловив зміст посту святитель Василій Великій: «Не досить самої стриманості від їжі для похвального посту, тож постімося постом приємним і благоугодним Богові. Справжній піст – відчуження від зла, здержливість язика, стриманість від гніву, відсторонення від пристрастей, лайки, брехні, кривоприсяг. Відсутність цього є справжнім постом».

Важливість і першість духовного виміру посту вказує на основну його мету: добро душі. Адже Великий піст провадить і приготовляє нас до Пасхи Христової, якою Христос відкрив людині наново двері раю і дарував людській душі можливість життя вічного. Воскресіння Ісуса і наше духовне воскресіння, це визволення з неволі гріха і смерті, яку спричинив нам гріх.

Як показує Євангеліє цієї неділі, важливе завдання і плід посту – дбання про добро душі, це зміцнити віру, стосунок з Богом, Котрий наповнює нашу душу Своїми дарами, чинить нас більш захищеними від впливу злих сил, щасливим наше життя. Все це разом приносить нам ще одну важливу річ – духовну свободу, ознаку духовного воскресіння. Тоді душа, дух людини – цінності, які її наповнюють, керують тілом, життям людини. Саме дбання про духовні цінності мають помагати здобути цю духовну свободу.

Стан хлопця, опанованого злим духом, показує нам, яку велику небезпеку для людини становить гріх. Він затемнює людський розум пристрастями, обмежує волю людини до вибору добра, руйнує спокій душі. Стаючи невільником гріха, людина стає рабом злого духу, виконує волю того, хто нею керує, як сказав Христос: „Кожен, хто чинить гріх, є раб гріха. Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно. Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними” (Ін. 8:34-36).

Стриманість від певних страв, часта молитва, це засоби, які мають допомогти нам звільнитися з неволі гріха. Тому основною метою посту, одним із важливих плодів великопісної боротьби є здобути цю духовну свободу, звільнитися з неволі гріхів і пристрастей, бо тільки духовно вільна людина може воскреснути до нового життя. Цю думку потверджують слова апостола Павла: „Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує‚ і з терпінням підемо на подвиг‚ який чекає на нас” (Євр. 12:1).

Проблеми життя, з якими зіткнувся батько і його син, є подібні і повторюються також сьогодні, а це передусім брак віри, віддавання переваги різним людським віруванням, забобонам, байдужість і недбалість щодо добра своєї душі. А причина цього, що люди не слухають Бога, не прислухаються до Його порад, настанов у вигляді заповідей, блаженств, науки Церкви, віддають перевагу більше потребам тіла, ніж душі. Люди більше слухають людей ніж Господа Бога. Тут варто пригадати слова святих отців, котрі керувалися у духовному житті таким правилом: „Коли Бог у житті людини є на першому місці, то все стає на своєму місці, тоді Бог так влаштовує життя людини, що все виходить їй на добро”.

Навчімося із сьогоднішнього Євангелія через молитву захищатись від зла та відкритися для добра, для Божої ласки, для Божого світла. Вносьмо і ми щоденно молитвою світло у свої душі, щоб зло і темрява оминали нас! Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 4 неділя Великого посту