Слава Тому, що дає кріпость, вінчає, діє зцілення через своїх преподобних

Пустельним жителем і ангелом у тілі й чудотворцем став ти, богоносний отче наш Іоане. Постом, невсипущим подвигом, молитвою небесні дарування прийнявши, ти зціляєш недужих і душі тих, що з вірою до тебе припадають. Слава Тому, Хто дав тобі силу, слава Тому, Хто увінчав тебе, слава Тому, Хто дарує тобою всім зцілення, – молитовно звертаємося до преподобного Івана Ліствичника, пам’ять якого святкуємо у четверту неділю Великого посту.

Преподобний Іван спогадується у часі посту з огляду на те, що є взірцем духовного сходження та уподібнення до Бога. Його авторству належить «Ліствиця» – твір-повчання про необхідні кроки на шляху спасіння (кроки ці ототожнені зі щаблями ліствиці (драбини)). Зокрема преподобний пише про подвижництво, покаяння, чесноти, способи боротьби з пристрастями та безпристрасність. Його повчання зберігає велику користь для християн у всі часи, оскільки зростання у чеснотах та подвигах, як водночас постійна боротьба з пристрастями, про які пише преподобний, ніколи не втрачають актуальності у земному житті Христових вірних.

Тропар зве преподобного Івана ангелом у тілі, адже пустинне життя є настільки виснажливим для тіла, що здається, що це не людина, а лише безплотний ангел може жити таким життям. Насправді ж людина здатна у бажанні духовного вдосконалення відмовляти собі у благах земного життя, навчаючи тіло бути підпорядкованим духові, а цілу себе – бути вільною від земних непотрібних прив’язаностей. Це і є дорога посту, в якому перебуваємо. Далі тропар зве преподобного чудотворцем, і справді він є, адже людина, яка навчилась опановувати свої тілесні пристрасті і зростати в чеснотах, уже творить чудо – найперше свого ангельського життя, а водночас стає здатна чудодіяти в житті інших. Постом, чуванням і молитвою приймаються такі дари чудодіяння – зцілення тіл і душ недужих. Піснеспів виразно підкреслює, що ця велика сила чудодіяння іде не від людини – навіть духовно найдосконалішої – але від Бога, Який перебуває у Своїх преподобних та обдаровує їх силою. Преподобними звемо власне тих, які «пре-подобні на Бога», тобто дуже подібні на Нього.

Слава Тому, що дав кріпость преподобному Іванові і всім преподобним своїм, слава Тому, що вінчав їх, слава Тому, що дає ними всім зцілення.

Автор: Марія Ярема

Усе по темі: 4 неділя Великого посту