Неділя 1-ша Великого посту

Ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета

Отці Церкви називають Великий Піст духовною прощею до Пасхи Христової. Коли хтось вирушає в далеку подорож, у похід, на екскурсію чи прощу до чудотворного місця, то під час дороги зупиняється, щоб хвилю відпочити, впевнитися в правильності шляху, набратися сили і могти впевнено йти далі.

Кожну неділю Великого Посту можна назвати духовною зупинкою, яка має допомогти нам духовно зміцнитися в цій великопісній мандрівці і боротьбі, впевнитися в правильності життєвого і духовного шляху, це черговий крок зблизитися до Ісуса.

Перший такий крок, це пізнання Ісуса, про який розповідає нам сьогоднішнє Євангеліє. Щоб наново з’єднатися з Ісусом, духовно воскреснути з Ним, потрібно зустріти і пізнати Його у своєму житті. Таким чином треба дати відповідь на питання: ким для мене є Ісус, що знаю про Нього і наскільки знаю Його особисто. А за ним повинно іти наступне запитання: А що я роблю, щоб краще пізнати Його, бути разом з Ним у житті і таким чином могти впевнено отримувати потрібну мені допомогу від Нього.

Якщо метою посту є духовно очиститися і воскреснути до нового життя в Божій любові, то завданням посту є допомогти нам у цьому, щоб краще пізнати Ісуса, як мого Бога, мого Спасителя, як подібно сказав Нафанаїл про Ісуса: „Учителю! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів” (Ін. 1:49). Чи можу я сьогодні сказати, що Ісус справді є мій Бог, мій Спаситель, Котрий задля мене прийшов на землю і став людиною, задля мене страждав, щоб показати мені Свою любов, прокласти дорогу до неба.

Про важливість тої речі засвідчив ще цар Давид словами псалма: „Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього” (Пс. 33: 9). А апостол Іван потверджує це у своєму посланні, кажучи: „І ми пізнали любов, що має до нас Бог, і увірували в неї” (1 Ін. 4:15). Пізнавши Ісуса, апостоли пізнали і відчули в Ньому любов Бога до себе, відчули себе готовими піти за Ним і проповідувати його науку, а навіть віддати за Нього своє життя.

Потвердженням важливості пізнання Ісуса для пробудження духу покаяння є слова молитви святого Єфрема, у якій він звертається до Бога такими словами: „Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливості, властолюб’я і пустомовства віджени від мене”. Він бачить Бога, як когось близького і дорогого для себе, тому молитвою покаяння хоче очиститися з гріхів і відновити свою близькість з Богом, зв’язок любові з Ним.

Стриманість від певних страв і забав, сповідь і Причастя у Великому Пості, це не просто дотримання церковних звичаїв, данина традиції. Це могутній посередник, який має допомогти нам найперше краще пізнати Ісуса за допомогою Його науки, щоб могти краще пізнати себе: Божі дари і недоліки, які обмежують доступ Божої любові до мене.

Саме пізнання провадить християнина до очищення душі: розуму, волі, думок, бажань і почуттів, до духовного оновлення через покаяння. Рівень пізнання Ісуса стає мірою мого покаяння.

Цей принцип ми виразно бачимо в сьогоднішньому Євангелії: Андрій зустрівся з Ісусом, а потім привів до Нього свого брата Симона; далі Филип зустрівся з Ісусом, а потім привів до Нього Нафанаїла. Як бачимо Ісус перший виходить на зустріч людині, дає пізнати Себе, а це пробуджує зацікавлення Ним у людини і спонукає іти за Ним.

Покликання апостолів Андрія і Петра, Доменіко Гірландайо

Щоб християнин міг покаятися за свої гріхи і очиститися від них у сповіді, повинен спочатку пізнати їх, те що віддаляє мене від Бога. Чим краще я пізнаю Ісуса у своєму житті, тим глибшим буде моє покаяння, повнішим очищення моєї душі і зміна життя, зближення до Бога, як бачимо це на прикладі Нафанаїла.

Пізнати Ісуса, це пізнати також у собі Його образ, ікону Бога, свою справжню гідність дитини Божої, пізнати те, що зближає і єднає мене з Ним, чинить подібним до Нього. Адже це є основне завдання посту. Бо яка користь з посту для християнина, якщо він не зближає мене до Бога, не єднає тісніше у вірі і любові з Ним.

Кожна неділя посту старається допомогти нам краще пізнати стан мого духовного життя, тобто стан Божого образу в мені, дає нам певні поради, показує, як очистити, відновити його, тобто осягнути нове пізнання Бога, збудувати нові духовні відносини з Ним з допомогою Євангелія, молитви, покаяння  і сповіді.

Тож відізвімося на заклик Христа хоч у цьому спасенному часі Святого Великого Посту, бо тут, у храмі Божому, Він призначає зустріч з нами, тут діє Його благодатна ласка, скріпляється наш дух і світлішою стає наша життєва дорога.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Торжество Православ’я