Життя за заповідями і без

Текст:

Більшість людей намагається знайти прості і чіткі відповіді на будь-які свої запитання. Таке прагнення можна тільки похвалити, от тільки люди не завжди готові такі відповіді прийняти. Тим більше виконувати, жити згідно з ними.

«Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?» (Мт. 22:36). Хіба законник не знав цієї заповіді? Але суть не в тому, знав він чи не знав, а в тому, що цим запитанням він випробовував Ісуса, намагаючись так чином Господа в чомусь підловити. Байдуже в чому. А найбільша заповідь? Кому яке діло до цієї заповіді, коли метою було завдання позбутися любою ціною Учителя з Назарету. Головне – мета, а засіб не має абсолютно ніякого значення. Так, це були книжники з фарисеями – для нас фактично еталони лицемірства. Але чим ми краще за них?

«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт. 22:37-39), – такою була Божа відповідь на запитання законника. Він дізнався про найбільшу заповідь у Законі Божому з вуст самого Бога. Цю заповідь знаємо і ми. От тільки чи готові виконувати, послуговуватися нею в житті? На це запитання доводиться давати відповідь особисто кожному.

Але мало хто цього хоче. Значно більшій частині населення це якось байдуже. Для них Бог, звісно, якщо вони визнають існування особистісного Творця, а таких людей насправді не так багато, це Суб’єкт, Який знаходиться десь дуже далеко і Якому немає діла особисто до кожного з нас. Але як же такі люди помиляються!

«І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку» (Мт. 28:20), – Господь, насправді, зовсім недалеко, буквально поруч з нами, достатньо лише звернутися до нього в молитві. Проте більшість цього робити не збирається, принаймні, коли в них усе гаразд. У чому ж причина? Усе через те, що стосунки з Творцем мають на увазі виконання Його заповідей, суть яких зводиться до двох найбільших Заповідей Закону. Заповідей, які всі так чи інакше добре знають, але мало хто намагається виконувати. Більшості якось легше жити без згадування цих заповідей, а разом з ними і без пам’яті про Творця. Принаймні, вони так намагаються жити.

Братство “Vita”

Усе по темі: 15 неділя після П’ятидесятниці