Обрізання Господнє

1 січня Православна Церква відзначає Обрізання Господнє, а також вшановує пам’ять святителя Василія Великого. На божественній літургії цього дня читається наступний євангельський уривок: “Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм. А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі… Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому. Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи. І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято. Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його. Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих. І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його. Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував; усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його. І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе. Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму? Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів. І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму. Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей” (Євангеліє від Луки 2:20-21;40-52 – текст надається згідно українського синодального перекладу Біблії)

Роздуми стосовно свята: