Христос воскрес! Воістину воскрес!

Ми чомусь звикли так вітати один одного лише раз на рік. Апостольська церква завжди так віталася, і притому з вигуком радості: “Христос воскрес! Воістину воскрес!”

У всіх своїх проповідях і розмовах апостоли завжди включали істину про воскресіння Христове, що ми бачимо з проповідей, сказаних після дня П’ятидесятниці. Фактично, до цього вони взагалі не проповідували, а почали тільки після воскресіння Ісуса Христа.

Що надихало їхні проповіді? Факт воскресіння Ісуса з мертвих! Перші, хто принесли цю радісну звістку, були жінки. Вони пішли рано вранці в день воскресіння помазати тіло Христове. Побачивши Ангела, вони сильно злякалися, але він сказав їм: “Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Його нема тут – Він воскрес… І підіть швидше, скажіть ученикам Його, що Він воскрес з мертвих і попередить вас у Галилеї; там Його побачите…” (Мф. 28:5,7).

І після цієї приголомшливої події всі істинні служителі Євангелія Ісуса Христа завжди включали у своїх проповідях факт про те, що Христос воскрес, не лише раз на рік. Їм було ясно, як учить Слово Боже, що наріжним каменем християнства є воскресіння Христове.

Без цієї істини про воскресіння, скільки б не говорилося про Бога і навіть про Ісуса Христа, не можна назвати проповідь християнською. Неможливо краще виразити цю істину за апостола Павла: “А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша” (1Кор. 15:14).

Так, дорогі друзі, воскресіння Ісуса Христа – основа нашого спасіння. Якщо Христос не воскрес, тоді Голгофська смерть Спасителя є всього лише трагічним кінцем не дуже вдалої Його місії.

Блага звістка для винного грішника починається з Ісуса Христа. Він залишив славу, яку мав в Отця Свого від початку часів і зійшов на цю землю, став людиною для однієї мети: врятувати гріховне людство. Там, на Голгофському хресті, Він зайняв наше місце і переніс те, на що ми заслужили. Уся лють Божого гніву проти гріха обрушилася на Сина Його Ісуса Христа заради нас.

Проте, це саме по собі не можна назвати Благою звісткою – не вистачає головного. Апостоли проповідували Христа і притому розіп’ятого, але вони не кінчали на цьому. Ні, вони проповідували і Христа воскреслого.

Кожна проповідь апостолів була пасхальною і так повинні поступати і ми. Євангеліє говорить кожній людині, без виключення, що вона загиблий грішник, але в той самий час воно надає людині можливість спасіння, прощення гріхів і вічне життя.

Мій друже, якщо ти ще в гріховному стані, то сьогодні ти можеш врятуватися. Ти можеш бути прощеним і отримати перемогу над гріхом. Уся наша натура зіпсована гріхом до основи, але Бог задумав для нас повне прощення і пропонує нове життя вірою в Ісуса Христа.

Гарантією, що все це дійсність, а не людська вигадка, являється воскресіння Ісуса Христа. Це дає упевненість тому, хто вірою прийме спасіння, яке здійснив для нас Бог, що ніхто і ніщо не може відлучити нас від любові Божої. Спасіння – вічне. Життя, яке Христос дає нам, – вічне, і як Христос Сам сказав, що тих, хто належать Йому, “ніхто не викраде їх з руки Моєї” (Ін. 10:27).

Наш дивний Спаситель поніс увесь наш гріх на Голгофському хресті і ми, будучи винні, тепер вільні. Воскресіння Христове є впевненістю, що питання нашого гріха навіки вирішене. Як можна відмовитися від такого спасіння? Воно не лише дається дарма, але дається з повною гарантією, що втратити ти його більше ніколи не можеш, і гарантію є той факт, що Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Автор: Ярл Пейтсі

Усе по темі: Пасха