Є в Євангелії від Матфея одне місце: “Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю. Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант” (Мф.5:25,26). У цьому уривку під суперником мається на увазі совість. Наша совість, як прилипливий суперник йде поряд з нами протягом усього нашого життя. Суперник наш – совість – кожну хвилину життя як би пристає до нас, не дає нам спокою, увесь час нагадує нам про те, що повинно б бути – і чого немає; нагадує, як ми живемо, що ми говоримо, які наші думки, що не гідні ні нас, ні ближніх, ні Бога, Який у нас вірить і любить попри всі наші гріхи.

Суперник цей йде поряд з нами постійно, нагадуючи нам, що рано чи пізно цей шлях буде закінчений, що він не безмежний, що в якийсь момент ми станемо перед лицем Живого Бога; і тоді вже буде пізно, тоді потрібно буде дати звіт, як же пройшли ці роки, що сталося на цьому шляху. І тоді, можливо, наша совість буде нам докоряти, суперник наш стане свідком того, що ми знали правду, бо він нам її говорив, нагадував, вселяв, і що ми відвернулися від Божої правди.

Митрополит Антоній Сурожський

ЗМІСТ

• Природа совісті – єпископ Олександр (Мілеант)
• Про совість – за матеріалами сайту www.gumer.іnfo
• Закон і совість – архієпископ Лука (Войно-Ясенецький)
• Голос Божий через совість – Леонід Каночкін
• Як почути голос Божий? – за матеріалами сайту www.livegod.org
• Наблизитись до Бога – Михайло Лукін
• Божий закон – Михайло Лукін
• Життєвий орієнтир – Редакція сайту