Свята Мати Церква дбаючи про добро своїх вірних, укладає устав богослужінь у такий спосіб, щоб у святкові та недільні дні ми з вами маємо можливість розважати над досить відомими уривками св. Євангелія. Вже від часів падіння наших прародичів Адама і Єви, людство є втягнуте в один тривалий процес: дбати постійно про хліб насущний для своїх родин, а тому домінуюча більшість парафіян не має можливості щоденно відвідувати Божий храм. Щоб не залишити їх без підтримки, святі отці укладаючи порядок євангельських читань, зробили все, щоб кожний, хто буде брати участь у літургії вислухав науку священика, який допомагає глибше зрозуміти суть прочитаного та дає можливість своїм вірним також застановитись над прочитаним. Тому кожного разу слухаючи св. Євангеліє ми повинні старатись зрозуміти, що хоче Господь через цю євангельську подію нас навчити.
Насичення п’яти тисяч було не чудом ради чуда, але свідченням Господньої щедрості та повноти до тих, хто шукає Його. Звичайно, що євреї, які йдуть за Христом у пустинню слухати науку не ситості прагнули, вони бажали втамувати свою духовну спрагу. Господь Ісус Христос тим, хто шукає Царства Небесного за їхню наполегливість та витривалість дає і дочасні блага. Хоча свідків цього та наступного чудесного помноження хлібів та риби було багато, та все ж люди не до кінця зрозуміли для чого робив це Христос. Тому одного разу Він звертається до тих, хто Його шукав: «Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились» (Ін. 6:26). Отже слова Ісуса звернені до євреїв щоб вони зрозуміли чого насправді потрібно їм шукати: «Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог» (Ін. 6:27).
Це чудесне помноження було праобразом св. Тайни Євхаристії. До сьогодні Господь цією святою тайною насичує тих, хто шукає Його та Царства Небесного. Цю чудову поживу дає нам для скріплення в духовній боротьбі. Так і євреїв, наситивши п’ятьма хлібами, хотів навчити, щоб вони акцентували більше свою увагу на речі, які не проминають.
Отже відкладімо всі наші турботи про речі дочасні, ради благого піклування про речі вічні, і Господь нас не залишить, і дасть все потрібне нам для земного життя та приготування до Життя вічного. Амінь.
Автор: протоієрей Тарас Огар
Усе по темі: 8 неділя після П’ятидесятниці