Не вважати себе мавпою

В 1917 році група безбожників, які назвали себе «більшовиками», у Росії зробили державний переворот. Стали роздавати селянам землю, а робітникам пообіцяли заводи і фабрики. А так як кожному робочому заводу не вистачило, то вирішили фабрики робітникам не давати. Пізніше вони насильно забрали роздану землю, а хто не хотів віддавати, того відправили на Соловки. У Росії більшовики встановили атеїстичний режим, руйнували церкви і закривали монастирі. В школах заборонили викладати «Закон Божий» і запровадили нові підручники.

Оголосивши Україну незалежною державою, у школах чомусь і надалі викладають «Історію стародавнього світу» і на першій сторінці там намальовані не то люди, не то мавпи в шкіряному одязі і з каменюкою в руках. А предмет біологія, в якому викладають не теорію, а гіпотезу Дарвіна, що людина походить від мавпи, ще більш запевняє наших дітей, що ми є нащадками мавпи. Один вчений друг Дарвіна узнавши, що Дарвін видав, при нагоді запитав його: «Чарльзе, а навіщо мавпі розум?» Питання досить актуальне, адже мавпа збираючи банани, траву та інші фрукти і овочі прекрасно обходиться без розуму, еволюції непотрібно давати мавпі розум, бо він тільки буде шкодити їй.

Правда, коли глибше покопатись в історії, то ми узнаємо таку істину: давні євреї слово «дурень» вважали великім гріхом. Якщо обізвав свого знайомого «дурнем», то ти вже будеш мати покарання на тому світі. А тепер порівняймо себе, які слова чути на вулицях нашого міста. Давні римляни своїм дітям дозволяли вживати вино з 30 років і то наполовину розведене водою. А що твориться на вулицях нашого міста? – Молодь відкрито ходить з пляшками зі спиртним. Давні греки силоміць напоювали рабів і показували своїм дітям: гляньте, якими стають ті, що п’ють. А ми за столом споюємо один одного. То  виникає питання: «То ми походимо від мавп, чи навпаки, з людей стаємо мавпами?»

І щоб не виникали такі питання, давні народи змушували своїх дітей вивчати свої родоводи. Євреї знали свій родовід до 14 покоління. І сьогодні ви чули родовід Господа нашого Ісуса Христа. Цей родовід подає нам ап. Матвій, якому свою родовідну книгу дав Ісус, а Ісус цю родовідну книгу отримав від Йосифа. І цей родовід запевняє нас, що Ісус є нащадком царя Давида, бо пророки казали, що Месія буде нащадком царя Давида. Але ви всі скажете, що Йосиф не є фізичним батьком, то як же справдиться пророцтво? В давніх народів був інший світогляд, ніж у нас. У давніх римлян був закон: коли жінка родила дитину, то її приносили до батька і якщо він брав дитину на руки, то це була ознака, що він визнавав дитину за своє дитя. Якщо батько не брав дитини на руки, то її доля була страшною – вона ставала рабом.

І навпаки, якщо батько брав дитину роджену рабинею на руки, то таке дитя ставало дійсною дитиною в батька. Такий тоді був світогляд. А Матвій свою Євангелію написав для юдеїв, і вони Ісуса сприйняли за Месію, і для них це було звичайним явищем. А ось ми європейці з цим змиритись не можемо і тому для нас ап. Лука подає родовід Діви Марії і в цьому родоводі вказується, що Спаситель є нащадком царя Давида, і нащадком Адама, а не мавпи.

Родовід не тільки вказує, що Ісус є той Месія, на якого чекало все людство, ап. Матвій вказує, що на Ісусові збулось пророцтво Ісаї, який пророкував: «Ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог» (Мф. 1:23).

У свій час через Єву прийшов гріх у цей світ, і через жінку мало прийти спасіння в цей же світ. З цієї причини Сам Бог-Слово прийняв тіло від жінки, щоб спасти цей грішний світ.

Народна мудрість вчить: народ, який не знає свого минулого, не буде мати і майбутнього. Юдеї добре знали цю мудрість і вони заставляли своїх дітей пам’ятати своїх предків до 14 покоління, а тепер порівняйте себе з юдеями. Наша молодь ще пам’ятає своїх дідів, а як звати прадіда навряд чи хто назве. Ми не знаємо якого ми роду, чиї ми діти і тому нам легко накидають ідею, що ми є нащадками мавп.

Ще 30-40 років тому люди, ідучи до праці співали, ішли втомлені з поля і знову співали. А сьогодні ми співаємо? Не співаємо ми і не вчимо співати дітей – то чого дивуємось, що в маршрутці нам крутять пісні російською мовою. Не шануємо, не плекаємо рідної мови, а вона на конкурсі в 1937 році зайняла третє місце з мелодійності, і наші діти соромляться рідної мови і переходять на російську. А щоб цього не було, навчаймо своїх дітей своєї історії, своєї пісні, своїх обрядів і звичаїв, і тоді наші діти і внуки не будуть вважати себе нащадками мавп. Амінь.

Автор: ігумен Дмитро (Ющак)

Усе по темі: Неділя святих отців