Про страх Божий
І про те, що Господь на всякому місці приймає від нас молитви
(Повчання св. Іоанна Златоуста)
Щоб добропорядне життя не здавалося нам важким, треба триматися наступного: треба мати в серці страх Божий і слід старанніше молитися, не соромлячись місцем для молитви. Це видно з наступного.
Святий Златоуст каже: «Якщо ти навчився грішити, то наклади на себе страх Божий і переможеш гріховну звичку. Тоді не буде тобі важко здолати в собі гнів і простити тому, хто засмутив тебе; тоді неважко буде тобі молитися Богові і просити в Нього милості; тоді нікому не казатимеш злих слів; тоді ближньому не заздритимеш; тоді навчишся любити всіх; тоді легко буде тобі уникати лихослів’я і наклепу, і ти не докучатимеш іншим; тоді ти не клястимешся; тоді будеш милостивим до людей. Але при цьому, звичайно, покажи і саму справу. Якщо бачиш голодного, нагодуй його; якщо бачиш убогого, помилуй його; якщо маєш ворога, примирися з ним; якщо побачиш, що хтось щасливо живе, не заздри йому… Приборкуй не лише вуста твої, але і око, і слух, і ноги, і руки, і всі члени твого тіла. А коли молишся, не соромся місцем, а підноси розум і серце до Бога. Єремія в рові був і Бога розчулив. Даниїл теж у рові був, тільки лев’ячому, і теж там Бога закликав. Три отроки молилися в печі вогненній і також почуті були. Іов сидів на гноїщі, але і там Господа бачив…
Розбійник з хреста рай собі відчинив. І ти, чи будеш у дорозі, або на морі, або на торгу, або в храмі, або в якомусь іншому місці, молися з чистим сумлінням, і Бог почує тебе. Того є земля і кінці її і на всякому місці володарювання Його».
Отже, із слова св. Златоуста узяли ми два повчання: перше, що для того, щоб добропорядне життя не здавалося нам важким, ми повинні мати страх Божий; а друге, що для того, щоб справа нашого спасіння йшла успішно, треба нам старанніше молитися Богові, не соромлячись місцем, пам’ятаючи, що на всякому місці є володарювання Боже. Приймемо до серця нашого ці два повчання вселенського учителя і згідно них налаштовуватимемо життя своє.
Слово ж своє підсумуємо словами того ж учителя: «Якщо, – каже він, – встановимо в серці страх Божий, якщо пам’ятатимемо, що скрізь перебуває Бог, усе чує, усе бачить, – не лише справи і слова наші, але і наміри і помисли наші, у такому разі ми нічого беззаконного не осмілимося ні зробити, ні сказати, ні помислити». Амінь.