(Повчання про любов)

«Не май сто карбованців, а май сто друзів», – вчить прислів’я. З нього видно, що друзів добре мати, та, мабуть, навіть і необхідно. «Один розум добре, а два краще» і «один в полі не воїн» – кажуть прислів’я. Але біда от у чому: адже друзі різняться, і добрий друг є незамінний скарб, а злий друг є найбільше зло. З першим, звичайно, швидше, ніж сам, спасешся, а з другим скоріш вдесятеро, ніж один, пропадеш. Тому і шукати друзів треба добрих, а для цього, без сумніву, у виборі їх треба бути украй обережним. Сподобалася тобі людина – не відразу відкривай їй душу свою, але вникни, вдивися в неї, випробуй. І якщо вже після довгого випробування побачиш, що людина дійсно варта твоєї дружби, уклади союз з нею і прямуйте разом у Царство Небесне; а якщо довідаєшся, що людина зла, то або залиш її або вже доведи її до повного виправлення і тоді тільки в дружбу вступай з нею.

«Улюблений, – говориться про це в Пролозі в повчанні про любов, – якщо з ким побажаєш вступити в дружбу і дізнаєшся, що ця людина дійсно боїться Бога, як і сказав Господь: «По плодах їхніх пізнаєте їх» (Мф. 7:16), то не сумнівайся в ній. Якщо ж при постійному спостереженні помітиш, що той, хто шукає твоєї дружби, хоче мати до тебе любов лицемірну, і його життя Богові неугодне, то з таким будь обережним особливо. І якщо помітиш, що він приховує в собі якусь нечисту пристрасть, або улесливий, або звик до порожнього сміху, або лицемірний, або взагалі хоче зашкодити тобі на шляху до спасіння, то зовсім не наслідуй його безумство, але скажи йому прямо і відверто, що ти в жодному випадку не розділяєш з ним його думок, і що нехай вибирає одне з двох: або нехай виправиться, або залишить тебе».

Так, браття, вибір друга є велика справа. Вибрав св. Григорій Богослов другом собі св. Василія Великого, і обом було добре. «Обоє ми, – каже Григорій, – вважали єдиним своїм обов’язком любити чесноти і жити в очікуванні прийдешнього, і жили на землі, відрікшись від усього земного. І життя одного служило образом для життя другого». Вибрав син Давидів Авессалом другом собі зрадника свого батька Ахитофела, і обоє загинули. Авессалом, втікаючи від переслідування військ батька свого, повис волоссям на дереві і був добитий стрілами, а Ахитофел у відчаї сам на себе наклав руки. Тому не зближуйтеся і не дружіть зі всяким зустрічним, а випробуйте, вглядиться, видивіться людину, і тоді тільки вже здружиться з нею. «Тих, хто живе з тобою у мирі, – каже Сирах, – нехай буде багато, а радником твоїм – один з тисячі. Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому» (Сир. 6:6,7). Амінь.

Пролог