Св. Православна Церква шанує щодня святих, що догодили Богові, іноді звершує особливі служби на честь їх і взагалі постійно нагадує нам про них. Для чого так?

По-перше, для того, щоб згадуючи святих, ми вчилися наслідувати чесноти їх і зберігати свою душу і тіло чистими і непорочними.

По-друге, для того св. Церква постійно нагадує нам про святих, щоб ми в потребах прибігали до них і віддавали їм шанування. Св. Василій Великий каже: «До святих прибігає утиснутий, до них звертається той, що веселиться; один – щоб знайти позбавлення від тяжких обставин, другий – щоб оберігалося його благополуччя… Непохитний полк! Загальні охоронителі людського роду! Добрі спільники в турботах, помічники в молитві, найсильніші заступники, світила всесвіту, цвіт церковний. Вас не земля приховала, але прийняло небо; вам відчинились ворота раю». Таке шанування віддавав святим вселенський учитель, і таку силу він приписував молитвам їх.

По-третє, нарешті, св. Церква часто звершує пам’ять святих для того, щоб постійно охороняти наше духовне спілкування з ними. Чим частіше ми згадуємо святих, тим ближче стаємо до них; чим частіше звертаємося до них, тим більше переконуємося, що вони найдорожчі наставники наші, друзі і благодійники, і тим більше зближуємося з ними і запалюємо нашу любов до них.

Отже, браття, недаремно нам св. Церква постійно нагадує про святих Божих, а з метою навчити нас вірі їх, щоб ми у важких випадках нашого життя завжди прибігали до них, як до надійніших помічників, щоб ми завжди були вдячними ним за їх благодіяння і ніколи не переривали б духовного спілкування з ними.

Будемо ж уважними, браття, до намірів Церкви і звернемося до святих. Поглядаючи на спосіб життя їх, наслідуватимемо їх віру, любов, надію, ревнощі, житіє, твердість у стражданнях і терпінні навіть до крові; щоб і нам з ними сподобитися венців слави. Амінь.

Пролог