Господь і за мале добро, яке ми робимо ближнім, винагородить нас
Дехто з небагатих, роблячи в ім’я Христа Спасителя добро бідним, каже так: «Ну, яка моя милостиня? Я можу подавати тільки гроші, а від них яка користь? От, будь я багатий, тоді інша справа. Багато б я і голих одягнув, і голодних наситив, і мандрівників ввів у дім свій. А тепер, що моя милостиня? Користі для мене від неї ніякої не буде, і піде вона ні в що». Так, браття, міркувати грішно. Господь не багатої милостині від нас бажає, а такої, що подається від щирого серця і з любов’ю до Нього – Христа. Остання милостиня, хоча і бідна, завжди приємна Господу, і Він за неї нагородить.
Святий Златоуст від імені Христа Спасителя каже: «Прошу в тебе (в особі жебрака) невеликого, а тільки хліба і слова розради. Не кажу тобі: позбав зовсім Мене від убогості, або дай Мені багатство; але прошу тільки хліба мало і підбадьорення. І якщо в темницю посаджений буду, не прошу тебе звільнити Мене з неї, не прошу тебе визволити Мене від уз Моїх, але прошу тільки відвідати Мене, коли Я знаходитимуся серед в’язнів. І якщо відвідаєш, нагороджу тебе і увінчаю славою у віці майбутньому. Я хочу бути в боргу в тебе, щоб сторицею віддати тобі. Для того і обходжу усіх, простягаючи руку, у всіх просячи, для того і нагодованим від тебе бути бажаю, щоб свого часу, перед усім всесвітом, похвалити тебе і всім, хто знаходиться зі Мною, показати тебе, як годувальника Мого… Так, якщо і всі ви так поступатимете, розкрию усе зроблене вами з великою похвалою і не посоромлюся сказати, що, бачачи Мене голим, ви одягнули Мене і, бачачи голодним, наситили Мене. І за це спадкоємцями Царства Небесного ви будете».
І так небагаті, що подаєте милостиню з любов’ю, не турбуйтеся; бо і мале добро ваше не пропаде. Бог, Який дає хліб в їжу, дасть надлишок і малому, розданому вами, і помножить плоди правди вашої.
Згадайте євангельську вдову. «Поглянувши, – сказано в Євангелії від Луки, – Ісус побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю. Побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти, і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала; бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала» (Лк. 21:1-4). Бачите звідси, що милостиня цінується не кількістю її, а тим розташуванням серця, з яким подається. Тому по силі допомагайте нещасним і ви і вірте, що і вашу бідну милостиню Господь так само прийме, як прийняв і лепту вдови, і ваша лепта також поза сумнівом принесе вам благовоління Боже. Амінь.