Чому ми повинні любити ворогів наших і молитися за них
Ми повинні любити ворогів наших і молитися за них. Чому так? Передусім тому, що Господь дав нам заповідь любити їх. «А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас» (Мф. 5:44).
По-друге, ми повинні любити ворогів наших по заповіді св. апостола Павла, який учить: «Благословляйте гонителів ваших; благословляйте, а не проклинайте… нікому не відплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми. Не мстіться за себе, улюблені, а дайте місце гніву Божому. Бо написано: “Мені відомщення, Я віддам”, – говорить Господь. Отже, якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо хоче напитися, дай напитися йому; бо, роблячи це, ти збереш йому на голову палаюче вугілля. Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12:14,17-21).
По-третє, ми повинні любити ворогів і тому, що любов до них служить головною умовою до того, щоб і нас Господь простив і не згадав на суді Своєму наших гріхів. «Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6:14-15).
По-четверте, нарешті, і тому ми повинні любити ворогів, що якби Господь не дозволив любити їх, то ми жили б на землі, як у пеклі; бо зла злом зупинити і присікти неможливо, і зло може бути залишене і припинене тільки добром.
Тепер подивимося, чому ми повинні молитися за ворогів. Молитися за них ми повинні за прикладом Самого Господа і святих Його.
Господь під час страждань Своїх на хресті казав Отцю Своєму: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять». А святий архідиякон Стефан, якого побивали камінням, також кричав: «Господи Ісусе, прийми дух мій. Господи, не вважай їм це за гріх!» (Діян. 7:59,60). Отже, і Господь і святі Його учать нас і любити ворогів, і молитися за них. Будемо ж пам’ятати заповідь Божу про любов до ворогів і обіцянку прощення нам самим за прощення їх. Не будемо переможені злом, а переможемо благим зло. При цьому також і молитися за ворогів, звичайно, будемо і проситимемо Господа, щоб Він Сам Своєю благодаттю Божественною зм’якшив серця їх і встановив у них, замість злості і помсти, мир і любов до нас; щоб усі, і ми, і вони в Христі єдині будемо. Амінь.