6 січня Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне з найдревніших свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва свята – “Теофанія”, що означає Богоявлення.

Слово “хрещу” грецькою означає “погружаю у воду”. Не можливо зрозуміти сенс і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все символічного значення води, про яке говориться в Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з води, беруть свій початок всі живі істоти. Де немає води, там пустеля.

Хрещення Іоанна Хрестителя було символічним і означало те, що як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, яка покаялася і увірувала в Христа, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоанн виголошував: “Гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим” (Мк. 1:7,8).

Тридцять років Ісус Христос жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю, Дівою Марією, і св. Йосифом. Коли ж Йому виповнилося тридцять років, Він прийшов із Назарету на Йордан, щоб хреститися від Іоанна. Бог відкрив Іоанну, що це не простий чоловік, а Син Божий, через те Іоанн відмовлявся хрестити Ісуса Христа, кажучи Йому: “Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду” (Мф. 3:14,15). “І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління” (Мк. 1:9-11).

Про це свідчать усі чотири Євангелія.

Після хрещення Христа хрещення для людей, це не просто символ очищення. Тут Ісус явив Себе світу як Христос, Син Божий. (“Месія” єврейською – те ж саме, що грецькою “Христос”, тобто “Помазаник Божий”). Богоявлення відкрило нам велику Божественну тайну Пресвятої Трійці. Тепер кожен, хто охрещується, стає причасником цієї тайни. Хрещення – це початок відновлення першопочаткового образу Божого в падшій людині. Велика тайна, що звершується в хрещенні, не відразу досягає наш розум. Хрещення робить нас єдиними з Христом, наче б то прививає нас до Нього. Під час хрещення у воді, джерелі нового життя, людина помирає для гріха і воскресає для Бога. Але щоб дійсно набути цей образ, потрібно працювати над собою все життя.

Святитель Іоанн Золотоустий так говорить про це свято: “Чому Богоявленням називається не той день, в який народився Христос, а той, в який Він хрестився? Цей день є той самий, в який Він хрестився і освятив водне єство, Він явив Себе світу. Саме тому в це свято опівночі, всі почерпнувши води, приносять її додому, і зберігають весь рік; і відбувається явне знамення: ця вода у своїй сутності не псується на протязі довгого часу, а залишається свіжою, начебто тільки що взятою з джерела”.

Чому ж цей день називається Богоявленням? Бо Христос став відомим для всіх не тоді, коли Він народився, а коли Він хрестився. Про це каже Іоанн Хреститель: “Я, – каже він, – не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим” (Ін. 1:33).

В пам’ять про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, у цей день звершується водосвяття: напередодні свята Богоявлення вода освячується в храмах, а в сам день – у річках, або інших місцях, де беруть воду.

Хрещенський святвечір. Водосвяття

Святу Богоявлення передує навечір’я, богослужіння якого схоже з чином навечір’я Різдва (напередодні відправляються Царські Часи, а далі звершується літургія святителя Василія Великого з вечірньою). Наприкінці богослужіння звершується перше освячення води. Цей древній обряд християнська традиція тісно пов’язувала з таїнством Євхаристії. Освячена вода, грецькою носить назву “Агіасма”, тобто “велика святиня”.

В день самого свята Богоявлення вода освячується в хрестовидній ополонці – “Йордані”. Святкову ходу для освячення води на природних водоймах називають “Хресним ходом на Йордан”. Після молитви віруючі омиваються святою водою і беруть її з собою, з вірою в те, що ця вода володіє чудодійною силою.

Чудодійних дій святої води сподобляються лише ті, хто споживає її з живою вірою в обітниці Божі і силу молитви Святої Церкви, ті, які мають чисте і щире бажання змінити життя, покаятися і спастися.

Освячуюча і животворча дія святої води розповсюджується як на тіло і душу людини, так і на всі предмети, які служать для її духовного і тілесного життя. Свята вода гасить полум’я пристрастей, відганяє злих духів – от чому окроплюють святою водою домівки і всяку річ, яку освячують.

Таку силу вода отримує через молитовне призивання на неї Божого благословення.

Автор: архімандрит Агапіт (Гуменюк)

* * *

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Освячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб.

Може виникнути питання, навіщо треба щороку знову і знову освячувати воду? Відповідь досить проста. Світ наш сповнений гріхів, а церква, освячуючи воду, повертає водній стихії первинну чистоту. Священики акцентують увагу на тому, що Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.

За матеріалами сайту: “Ближче до Бога”

Богоявлення та свята вода