Багато хто з християн не приборкує язика свого і без міркування і всякої обережності висловлюють усе, що тільки їм спаде на думку. Коли їм кажуть, що це недобре і за необдумані слова доведеться їм давати відповідь перед Богом, вони ніскільки не звертають на це уваги і відповідають: що ж з цього, що ми багато говоримо? За це нам нічого не буде; бо слова все одно, що вода…

Але марнослівні не повинні говорити, що слова – вода і що ним у майбутньому житті за марнослів’я нічого не буде. Ні, слова не вода, а «удар язика розтрощить кістки» (Сир. 28:20). І «багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика» (Сир. 28:21), – каже Сирах. І внаслідок цього ті, хто думає, що в майбутньому житті марнослівним нічого не буде, проте їх чекає гнів. «Кажу ж вам, – учить Господь, – що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний» (Мф. 12:36). Утримуйтеся ж, браття, від марнослів’я, бо, як бачите, від нього добра немає. Замість нього нехай панують між вами правдивість, прямота і щирість. Амінь.

Пролог