Напередодні і на початку Великого посту багато людей згадують і говорять про піст. Що ж, скажемо і ми кілька слів з цього приводу, а саме хотілося звернути вашу увагу на кілька характерних моментів, що стосуються людського ставлення до цієї духовної вправи.

По-перше, порушення посту не є значним гріхом, більш значним гріхом є порушення прямих Божих заповідей, але чомусь так склалося, що для багатьох людей порушення посту вважається більшим гріхом, ніж образа людини, не кажучи про її засудження.

По-друге, під час посту люди починають лукавити з їжею. Як це відбувається? Під час посту Церква не рекомендує (зауважте, не рекомендує, заборонити вона в принципі нам не може) вживати їжу тваринного походження. Але так вийшло, що до переліку нерекомендованої їжі не потрапили усілякі морські гади: устриці, мідії, омари, креветки і таке інше. І люди з чистою совістю їдять їх під час посту, а дехто навіть критикує тих, хто їсть м’ясо. Шановні, креветки – це вид водоростей, чи все таки тварина? Отож бо. У церковному Уставі багато чого не прописане через те, що складався він у ті часи, в які про деякі речі гадки не мали. Так що не треба обманювати самих себе. Те саме стосується «пісних» цукерок і майонезу. Крім того, що їжа повинна бути рослинного походження, вона ще повинна бути простою і корисною. Чіпси, у принципі, пісні, а от чи корисні? У майонез, взагалі, за рецептурою, мають входити яйця, а чим, по-вашому, їх замінюють у «пісному» майонезі? Продуктами нафтохімії? Це не жарт. З такими продуктами ви собі явно здоров’я не додасте. А цукерки? Є пісні халва, сухофрукти, у крайньому випадку іриски, але класичні цукерки? Піст у харчовому аспекті – це, передусім, відмова не від їжі, а від наших смакових уподобань, щоб ми не були від них залежними. А коли ми підмінюємо одне другим – це не піст, це профанація посту.

І по-третє, останнє, щоб не втомлювати. У дотриманні посту, як і в житті, треба триматися «золотої» середини. Вегетаріанці не стають ближчими до Бога лише через те, що вони вживають їжу тільки рослинного походження, і ми не станемо, якщо дотримуючись церковного Уставу в споживанні їжі, будемо дратуватися на ближніх, думатиме виключно про їжу і коли закінчиться цей піст. Якщо в нас таке влаштування душі, навіщо тоді піст?

Ясна річ, що не можна впадати в іншу крайність, коли стверджуючи, що люди в наш час «хворі», деякі люди взагалі не дотримують посту, і вживають без розбору жирну їжу, в якій космічна доза холестерину, запиваючи це все горілочкою. Це що, така зараз дієта для хворих? Від такої їжі точно здоровішим не станеш. Постити чи не постити – кожен хай вирішує сам, але знову ж таки, не треба себе обманювати.

Взагалі, якщо коротко, піст – це певні обмеження. Ми можемо без великих на те зусиль обмежити себе від занадто жирної їжі, відмовитися від перегляду «жовтої» преси, прослуховування пліток і непристойних анекдотів, від використання звичної для багатьох лайки і засудження. Можливо, не повністю, але в значній мірі. І це буде дійсно піст, бо головне в посту те, якими з нього вийдемо. Бо духовний ріст, хоча б якийсь – це і є головне завдання посту.

Редакція сайту

Бути вірним

Ваш коментар: