Дехто каже, що вічних мук не буде і що Господь погрожує ними лише для того, щоб у грішників страх вселити. Але чи так усе це насправді?

Св. Златоуст каже: «Дехто з гріхолюбців каже, що вічних мук не буде. Такі з єретиками засудяться… Що вічні муки будуть, то показав Господь, караючи грішників ще в цьому житті. Так, за гріхи свої ми приймаємо покарання і нині: або нещасна для нас війна буває, або пожежа, або голод, або мор худоби, або смерть відвідує наші сім’ї, або від хвороб ми страждаємо. Усе це і нині приходить до нас за наші гріхи. Окрім вказаного, буває, і вогонь нас палить, і вода топить, і грім і блискавка вражають… І це в цьому житті… А в майбутньому – мука вічна на грішників чекає. І віруйте, браття, що дійсно мука вічна чекає грішників. Так запевни ж свою душу і навчи її не вигадувати хибних учень.

Адам до гріха не зазнавав мук і не чув про них. А ми тисячу разів чули про них і все-таки віри не маємо. Ми чули про братовбивцю Каїна, про те, як загинув рід людський через численні гріхи, про загибель Содому і Гоморри. Але чули також, що Ной за свою праведність позбавлений був від потопу, а Лот від вогню. Значить, ви повинні переконатися, що Бог правосудний і праведників зберігає, а нечестивих карає. Та і тут, на землі, ви бачите, що лиходії не залишаються без покарання. О, браття, віруйте істинно, що є грішним мука, і нехай приклад Содомлян нагадує вам її.

Отже, браття, поза сумнівом, що вічні муки для грішників будуть і грішникам їх не уникнути. І ці муки будуть жахливими. «Це буде, – каже один з учителів церковних, – тяжке відчуття порожнечі і томління в серці і почуття нестерпної спраги без надії тамувати її; це буде ще гіркий спогад про минуле життя, ясне і безрадісне згадування своїх гріхів, які з’являться тоді перед свідомістю в усій огидній голизні своїй і неподобстві, жахливі докори сумління і тяжке, втім, даремне жалкування за втраченим часом і засобами до надбання блаженної вічності. Це усе, звичайно, складе того черв’яка, що не вмирає, який, за словом Писання, мучитиме тоді серця грішників (Мк. 9:44-46). Складе ту скорботу і утиск, які, за словом апостольським, чекають на тих, що чинять зле (Рим. 2:9) і будуть причиною того гіркого плачу і скреготу зубів, про які часто говориться в Євангелії (Мф. 22:13)».

О, Господи, визволи нас від вічних мук і вогню геєнського; о, Господи, у покаянні прийми нас, дай нам помисел сповідання гріхів наших і всели в нас корінь благих, страх Твій у серця наші! Амінь.

Пролог