Багато хто з християн каже: «І радий би я помолитися, та часу немає сходити в церкву Божу: то справи не пускають, то домашні зупиняють». Що сказати таким? Звичайно, усе буває. Трапляється, що і справи не пускають. Наприклад, якщо є вдома хворі, як піти від них, якщо окрім тебе нікому доглядати за ними? Ну, інший раз і домашні не пускають. Але що робити? І тут, мабуть, нерідко доводиться залишатися вдома, щоб не викликати між сімейними ворожнечі і незгоди. Зустрічається, зрозуміло, багато інших перешкод. Але якщо і справді ці перешкоди такі великі, що не можна йти в церкву, хіба, у крайньому випадку, не можна вдома або де б то не було Богу молитися? Скрізь можна. Скажеш: «Немає коли». І це неправда. Руки зайняті, вуста можуть говорити; вуста зайняті, молися розумом і серцем. І цю молитву Бог почує, і домашню зарахує замість церковної.

«Апостол Павло не в храмі молився, – каже св. Златоуст, – а в темниці, і оскільки ноги його були забиті в колодки, він не міг схилити коліна, але молився лежачи. Оскільки ж молитва його була з вірою, то він нею потряс темницю, звільнив в’язнів від ланцюгів і навернув до Христа темничного вартового. Єзекія також не в церкві стоячи молився і колін теж не схиляв, тому що був прикутий хворобою до одру; але оскільки в розчуленій молитві закликав Бога, то і праведне визначення Боже про смерть відмінив і отримав багато років життя і виклопотав усьому місту порятунок від ворогів.

Розбійник, на хресті розіпнутий, короткими словами Царство Небесне отримав. Єремія в рові з багном молився, і почув його Бог. Іона благав Бога в утробі китовій. Інші молитвою запобігли прийдешні лиха і отримали Божу допомогу. Також і нині молитвою багато хто звільнився від бід і зла, за допомогою Божою.

Тому і ми, браття, не знаходитимемо місць для молитви і не ухитрятимемося в красномовних словах; але як молилася хананеянка, кажучи: «Помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується», так і ми промовлятимемо в молитві: «Помилуй мене». Хоча і коротка така молитва, але привертає собою безодню людинолюбства Божого. А де милість Божа, там і всяке благо. Отже, де б ти не знаходився, кажи так: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». Якщо не можеш вимовляти вустами, то тримай на розумі, у серці. І таких мовчазних чує Бог; і ти сам у собі складеш церкву; тому не розшукуй місця молитовного. Коли євреї вийшли з Єгипту, попереду них було море, позаду Фараон, а посеред Мойсей. У великому утрудненні був Мойсей серед народу, що ремствував і, більш за все, йому не можна було молитися. Але Господь сказав йому: «Чого ти волаєш до Мене?»

Також і три отроки в печі молилися, і молитва їх загасила полум’я, звільнила їх, вивела живими з печі і прославила. І Іов молився Богові, і Господь явив йому Своє милосердя. Тому, коли і до тебе біда прийде, звернися до Бога і молися Йому, нехай позбавить тебе. Бог скрізь і біля тебе. Коли ти і не вголос вимовлятимеш молитви, Він скаже: «От Я!» І ти ще не закінчиш молитви, а Він вже полегшення тобі подасть і позбавить тебе від поганих пристрастей».

Отже, на всякому місці можна набути спасіння Бога нашого, і Він, як всезнаючий, почує наші молитви скрізь і, як всюдисущий, прийме їх звідусіль. Тому несправедливо кажуть, якщо не можна йти в церкву, то ніби зовсім не можна молитися. Хіба мало є місць, де зовсім немає храмів Божих? Але хто ж, окрім безумного, стане стверджувати, що там немає тих, хто молиться і рятується? А в перші віки християнства чи багато було храмів Божих? Їх зовсім майже не було в деяких країнах, а тим часом перші християни і в домівках, і в підземеллях молилися, можна сказати, невпинно. Моліться ж, де Господь приведе. Є в тебе можливість відвідати храм Божий? Поспішай туди; бо там є особлива присутність Божа, і там, можливо, і молитва твоя, дійсно і від прикладу інших, і від благоговійного служіння, швидше стане сердечною і палкою; але якщо не можна йти в церкву, «увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6:6). Амінь.

Пролог