Що ж ми знаємо про нашого ворога?

Передусім, він – брехун. Як каже Господь, «він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди» (Ін. 8:44). Диявол – досвідчений маніпулятор. Він знає, як використовувати людей – їх надії, страхи, мрії, образи – проти них самих. Він – майстер того, що в наші дні називають «психологічною війною». Власне, його війна і носить психологічний характер. Щоб діяти у світі, він потребує допомоги людей – яких використовує у власних інтересах і обманює.

Він схожий на шахраїв, які знають як зачарувати своїх жертв, заручитися їх повною довірою, звернутися до їх кращих почуттів і допомогти їм відчути себе буквально на сьомому небі – обраними, особливими, як вселити їм помилкові надії і розпалити в них нездійсненні очікування. Принципова різниця тут, проте, у тому, що жертви шахраїв втрачають, найчастіше, гроші і майно, хоча і значне, – наприклад, житло; а диявол приходить, щоб згубити безсмертну душу.

Диявол уміє бути надзвичайно привабливим і переконливим; на відміну від того ділка з анекдоту, який продавав холодильники ескімосам, він продає не просто даремні, а смертельно шкідливі речі – смерть під виглядом життя, брехню під виглядом правди, пекло під виглядом раю.

Він знає, як довести людей до найпалкішої, самовідданої віри в найжалюгіднішу брехню. Він знає, як переконати націонал-соціаліста або більшовика, що масові вбивства безневинних людей – це чудова справа, за яку нащадки будуть йому вдячні. Він знає, як вселити терористові, що підірвавши себе разом з випадковими і безневинним людьми, він потрапить у рай.

Він знає, як змусити людей довіритися обманщикам, начебто вони відкривали істину, і згубникам, начебто вони були рятівниками. Він завжди готовий прийти на допомогу людині, яка шукає виправдати свій гріх і згубну дурість, підбадьорити і надихнути тих, хто йде шляхом погибельним.

Він завжди може зображувати злість праведним гнівом, дурість – мудрістю, злочин – подвигом. Він пропагандист такий блискучий, що усі земні пропагандисти – жалюгідні підмайстри. Він уміє запропонувати кожному свою приманку – когось він постарається залучити в окультизм, когось зміцнити в твердокамінному матеріалізмі; комусь стане вселяти ідеї національної переваги, комусь, навпаки, мрію про братерство народів – тільки ось шлях до цього братерства він прокреслить через річки крові.

Істина одна, чи влаштовує вона нас чи ні; брехня може бути якою завгодно – недивно, що різні форми брехні можуть люто боротися одна з одною; одна з улюблених забав диявола – змусити людей ненавидіти, переслідувати і вбивати один одного заради його вигадок, якими він спокусив обидві сторони.

Тому так небезпечно боротися із злом – зло, з яким людина бореться, може бути цілком реальним, тяжким, обурливим – але при цьому вона сама може виступати на боці іншого зла. А диявол при цьому постарається понизити в людини критичність до її дій – і дій «своїх». Оскільки я борюся з «злом» я є добро, а оскільки я є добро – які до мене можуть бути претензії?

Дуже часто так бувало – і буває – що люди борються з бісами під верескливий сміх цих самих бісів. Бо вони в цей час сидять у них на загривку.

Чи знімає ця диявольська витонченість відповідальність з людини? Ні. Писання має на увазі, що людина може сказати «ні». Та і мета лукавого – згубити нашу душу, що було б неможливо без нашої співучасті. Зваблювання лукавого – це те, на що людина погоджується сама. Цей момент згоди людина може ховати від самої себе (у чому лукавий, поза сумнівом, їй допоможе) – але він є.

Настає момент, коли людина вирішує, що вона більш охоче слухатиметься диявола, ніж Бога. Чи, оскільки диявол ніколи не подає візитної картки – вибирає в якості керівної сили свого життя когось або щось, що не є Богом. Плем’я, націю, теорію, ідеологію, гроші, задоволення.

Іноді замість Бога людина може вибрати релігію – так, диявол може бути глибоко релігійний, навіть ревно благочестивий. (Якщо ви думаєте, що таке буває тільки в мусульман, ви погано знаєте історію; сучасність, втім, теж).

Протистоїть йому

Як же ми можемо протистояти цій витонченій надлюдській силі? Власне, самі по собі ми не можемо – як вівці не можуть протистояти вовкові. Але в овець є Пастир. Як каже апостол Іоанн, «заради цього і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола» (1Ін. 3:8)

Ми повинні перебувати в спілкуванні з Христом – тобто, передусім, у Його Церкві. Одне з перших завдань супротивника – відторгнути нас від спілкування з Церквою – або не дати в неї увійти, якщо ми поки що зовні.

Ми покликані ретельно зберігати заповіді Божі – і усвідомлювати, що будь-який помисел і будь-яке навіювання, що спонукає нас порушити заповідь (під яким би то не було приводом) виходить, зрештою, від ворога нашого спасіння. Як каже апостол Петро: «Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти» (1Пет.5:8).

Звичайно, це не означає, що ми повинні перелякано озиратися в пошуках диявола – він якраз використовує це проти нас. Бути тверезим – це означає усвідомлювати реальність духовної битви і оцінювати те, що відбувається саме з погляду його духовного значення і духовних наслідків. Як ті чи інші мої рішення позначаться на моїх стосунках з Богом? Чи не намагаюся я придбати щось у цьому світі ціною шкоди для своєї душі? Чи не укладаю – прямо зараз – угоди з обманщиком?

А поглядати потрібно на Господа. Хитросплетену павутину брехні буває неможливо розплутати – але вона зникає від світла Істини. Брехня – в усіх її формах і різновидах – перемагається істиною. А Істина є Христос. Ми завдаємо поразки злу не тоді, коли розмахуємо кулаками, а коли ревно намагаємося бути угодними Господові нашому Ісусу Христу і робимо те, що Він каже.

Автор: Сергій Худієв