Як подолати страх перед чутками?

Напередодні Своїх хресних страждань Господь Ісус Христос повідомив учням ознаки останніх часів, зокрема Він вказав на той факт, що «люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт» (Лк. 21:26). Зовсім не претендуючи на звання пророка і не вишукуючи в навколишніх подіях прямих вказівок на настання останніх часів, можна спостерегти, що за допомогою поширення Інтернету, а заразом з ним – швидкості передачі інформації, світом буквально миттєво розносяться різноманітні чутки. І так вже склалося, що більшість цих чуток носять явний негативний характер…

Хоча, насправді, справа не в  самих чутках, а в людях: бо так вже сталося, що людям до вподоби саме негативні чутки, а на добрі, радісні чутки «попит» у населення значно менший, через те ЗМІ і ширять світом одне жахіття за другим, а люди «вмирають» «від страху і чекання біди». Хоча, чесно кажучи, більшість цих бід значно перебільшена чи навіть вигадана, проте про справжні біди як раз у ЗМІ прийнято замовчувати, щоб дійсно не засмучувати споживачів цієї інформації. А то ще візьмуть і перестануть читати (слухати, передивлятись) ці ЗМІ, а знайдуть для себе щось цікавіше…

На жаль, подібні тенденції не оминули стороною і вірних. Проте у вірних, на відміну від людей світу цього, є основа і надія всього життя – це Господь і Його любов до нас: «Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим. 8:38,39). Тому, зважаючи на цей безперечний факт, не варто боятися прийдешніх, тим більше перебільшених, а то і просто вигаданих лих: «Що ж сказати про це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31).

Головне тут, щоб ми перебували поруч з Богом, покладали всі свої надії на Нього. І тут дуже в нагоді може стати історія, яка одного разу сталася з апостолом Петром. Без сумніву ви всі її добре знаєте: «У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю. І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали. Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся. Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді. Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса. Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене! Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?» (Мф. 14:25-31).

Що ж викликало паніку в Петра, який до цього вирішив піти по воді? – Все просто: Петро відвів свій погляд від Ісуса і побачив «сильний вітер», який його і налякав. У подібну ситуацію може потрапити (і певно неодноразово потрапляв) кожен з нас, коли замість того, щоб покладатися на Ісуса, зважав на численні чутки про прийдешні лиха, що ширяться цим світом. Ясна річ, якщо сприймати ці чутки всерйоз, вони здатні будь-кого налякати, але ж у нас є люблячий Господь, чого нам боятися?

«Господь – Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь – Захисник життя мого, кого устрашуся?» (Пс. 26:1). Хіба Біблія може помилятися, на відміну від численних ЗМІ з їх чутками, що страшніші одна за другу? Тому, краще «усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7) і не зважайте на чутки, які повідомляють про прийдешні лиха, краще взагалі не цікавтеся ними. Адже правди від них ви все рівно не дізнаєтеся, а спокою, миру, душевної рівноваги позбудетеся стовідсотково.

Редакція сайту


Ваш коментар: