Роздуми про те, чому більшість людей не слідує за закликом Христовим, на відміну від Його апостолів . . .

«Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були. І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей! І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним» (Мт. 4:18-20). На той час Петро та Андрій, а заразом з ними Яків та Іван Зеведеєві, не знали достеменно Хто саме покликав їх. Проте добре знаємо ми. Чи вдаємо, що знаємо, адже навряд чи багато хто з нас пішов би в подібній ситуації за Христом…

«Рибальські сіті» щоденної метушні міцно тримають нас до такої міри, що ми навіть подумки не готові (звісно, якщо будемо щирими перед самими собою) слідувати за Христом. Навіть попри той факт, що знаємо Ким саме Він є. Знову ж таки, на відміну від апостолів, для яких Ісус на той момент був мандруючим Вчителем. Лише згодом Петро від імені всіх учнів скаже: «Ти – Христос, Син Бога Живого!» (Мт. 16:16). Але це сталося вже через певний час після того доленосного дня, коли рибалки «покинули сіті, та й пішли вслід за Ним». Але ці чоловіки покинули не просто сіті, вони покинули своє звичне, буденне життя, щоб поринути (саме поринути, а не піти) у невідомість. Що ж примусило їх зважитися на такий ризикований крок? Відповідь на це запитання можна знайти в іншому Євангелії, від Луки.

Так, згідно євангеліста Луки, одного разу Ісус «побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода. І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна» (5:2,3). Так Петро разом з іншими рибалками почув Христову проповідь, а невдовзі став свідком дива: чудесного лову риби. Проте не чудесний лов риби привернув Симонове серце, а саме Слово почуте від його майбутнього Вчителя.

У цьому ми можемо пересвідчитися вже в іншого євангеліста, тепер Івана: у момент, коли Господь Ісус Христос прямо почав говорити людям про сенс Своєї місії, тоді «відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!» (Ів. 6:66-69).

Отже, щоб дійсно відкрити для себе, Ким насправді є Ісус з Назарету, необхідно ретельно вивчати Слово Боже, Біблію. І це не дивно, адже сам Спаситель заявив: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, – вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39). Але… судячи з того, як багато людей, які вважають себе ніби віруючими, ставляться до особи Ісуса з Назарету, мимоволі закрадається думка, що Слова Божого вони не те що не вивчали, не читали, але навіть гадки не мають про що там йде мова. І зважаючи на цей вкрай сумний факт, про яке слідування за Христом, про яку реакцію на Його заклик, взагалі про яку віру в Спасителя можна говорити? – У що ж тоді вірують такі люди? Більш за все, вони самі не знають, а лише обманюють себе.

Братство “Vita“

Усе по темі: 2 Неділя після П’ятидесятниці