Потуга немічних

Про секрет сили вірних, що дозволяє їм попри свою незначущість чинити реальний вплив на світ, преображаючи його, роздумує редакція сайту. . .

«Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних» (1Кор. 1:26), – цей опис вірних коринтської церкви в певній мірі можна віднести до вірних всіх часів і місцин. І з цим описом погодяться багато людей «світу цього», які доволі зверхньо ставляться до віруючих у Христа людей. Проте з продовженням опису вірних погодиться значно менша кількість людей, які скептично ставляться до вірних Церкви Христової: «Але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще…» (в. 27,28).

«Як таке взагалі можливо, щоб ці «мракобіси» (як полюбляла іменувати вірних радянська пропаганда), могли скасувати, скинути з п’єдесталу значущі речі світу цього?», – погодьтеся, подібним запитанням задавалися не тільки люди, які свого часу скептично ставилися до Церкви Христової, але часто над подібними речами задумувалися і самі вірні, бо краще за людей зовнішніх знали, що відбувається в церковних стінах і в їх власному серці, «душі», як часто іменують внутрішній світ певної людини. Як взагалі таке можливо?

Щоб знайти прийнятну відповідь на це запитання, варто лише пригадати, за яких обставин прийшов у цей видимий світ Спаситель, засновник Церкви, Господь Ісус Христос. Якщо хто призабув, Він народився в хліві. І це не була випадковість або якийсь збіг обставин, це було (ви тільки вдумайтесь!) – виконання Божого плану, задуманого ще до початку часів, тобто в той момент, коли власне часу не існувало! Христос не тільки народився в убогості, Він все життя прожив фактично в злиднях, так за Його словами, Йому не було «де й голови прихилити» (Лк. 9:58).

І погодьтесь, це теж не було збігом обставин, бо такою була воля Божа, щоб люди прийняли Сина Його не через зовнішні атрибути, такі як, багатство, владні повноваження, знатне походження, соціальний статус, тобто усе те, перед чим схиляється світ, а прийняли Його самого і слово, яке Він до них приніс, так би мовити, у «чистому вигляді», без жодних домішок поклоніння і марних земних сподівань. Адже люди полюбляють слідувати за переможцями, тими, хто обіцяє їм добробут і процвітання у світі цьому, якщо не особисто для себе, так для майбутніх поколінь, те саме «світле майбутнє», яким дурили голову наївним людям комуністи. Натомість зовсім інше пропонує людям Христос: «Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене перше, ніж вас, зненавидів. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас…» (Ін. 15:18,20). І щоб ці слова не здавалися якимсь перебільшенням, Христос самим Своїм життям і смертю засвідчив це, щоб ні в кого не виникало з цього приводу якихось ілюзій. Тому і слідують в основному за Христом люди, від яких, здавалося, мало що залежить у світі цьому, адже ті люди, які хочуть чогось досягнути в цьому світі, обирають дещо інший шлях та інші життєві цінності і пріоритети.

І як же все таки безпомічні, як на перший погляд, вірні здатні посоромити мудре і сильне світу цього? Так само, як Немовлятко, Яке народилося у хліву в маленькому містечку Вифлеєм, змогло з часом буквально сколихнути весь світ. І це не має дивувати, адже цим Немовлятком виявився Господь Бог. «І безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі» (1Тим. 3:16), – як це згодом підсумував апостол Павло, якому свого часу пощастило особисто зустрітися з Ісусом Христом, і, підкорившись Його волі, вийшло залишити по собі значущій слід в історії.

Отже, віра в Господа Ісуса Христа, підпорядкування Його святій волі дозволяють, здавалося б, малозначущим людям преображати, прямо впливати на цей світ. І це теж не має дивувати, адже саме через цих людей діє Господь Бог, «щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом» (1Кор. 1:29).

Редакція сайту


Ваш коментар: