Небо і земля

Проповідь священика Сергія Ганьковського на свято Вознесіння Господнього. . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Священне Писання починається словами, відомими всякому християнину: «На початку створив Бог небо і землю» (Бут. 1:1). Відразу услід за цим слідує детальний опис «землі» – створеної Богом матерії, її поступового розвитку, зміни і вдосконалення. Але про те, що було створено раніше, про «небо», у Біблії майже нічого не говориться, в усякому разі не говориться детально і докладно. Чому так відбувається – зрозуміло. Мова людська тому і людська, а, скажімо, не ангельська, що призначена для опису «землі» – матеріального світу, того світу, частиною якого є людина. Світ же небесний, духовний, світ ангельський, той самий, який Бог створив раніше матеріального, свідомо не може бути описаний звичайною людською мовою. Недаремно апостол Павло, який, вже звичайно, знав різницю між «мовами людськими й ангельськими» (1Кор. 13:1), коли оповідає про своє відвідування «Неба», говорить про це навмисно невизначено: «I знаю про такого чоловіка (не знаю – в тілі чи без тіла‚ Бог відає), що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати» (2Кор. 12:3,4).

«Не можна переказати», не можна висловити, не можна простою людською мовою описати ту дивну створену Богом реальність, яку ми називаємо «Небом». Не можна людині, поки вона живе на землі, поки вона усім своїм корінням, усією душею своєю належить цій землі, зрозуміти і усвідомити реальність «Неба», хоча, якщо вдуматися, саме там, на «Небі» належить прожити їй вічність, незрівнянну з короткою миттю перебування на землі.

Колись непорушний закон: «Порох ти і до пороху повернешся» (Бут. 3:19) виявився скасованим і скасованим Божественною санкцією – преславним Вознесінням Сина Божого, Який утілився і став людиною. Преображена Пречиста Плоть Христова увійшла до обителей небесних і сіла «праворуч Бога» (Мк. 16:19). «Земля» з’єдналася з «Небом». «Утверджена велика безодня» (Лк. 16:26) використалася, для того, щоб з’явилося «нове небо і нову землю, бо перше небо і перша земля минули» (Одкр. 21:1). От як уся Церква співала на вечерні свята Вознесіння: «Від лона Отчого Ти не відлучався, Найсолодший Ісусе, і з земними як людина пожив, нині з гори Елеонської вознісся у славі, й упале єство наше возніс і посадив з Отцем».

Вознесіння (фрагмент), Бенджамін Вест

От чим завершується задум Божий про спасіння пропащої людини. Адам не просто звільняється з пекельної темниці, Адам повертається в Рай, в Небесні Обителі Отця свого. Туди, звідки Праведний Суд Божий викинув на зорі людської історії Прабатька, що згрішив. І разом з ним усі діти, усі нащадки Адама, що колись згрішив, отримують право і можливість стати громадянами «Небесного Єрусалиму». Тепер не лише «дух повернувся до Бога, Який дав його» (Еккл. 12:7), тепер і преображена матерія стає «новою землею» і з’єднується з «новим небом».

Вічне Слово Боже прийняло плоть, що страждала, Творець увійшов до скорботи творіння для того, щоб дати творінню можливість уподібнення Богові. І от нині, у день Вознесіння, виконується служіння Сина. І убогі ясла в печері Різдва, і страшна Голгофа набувають свого завершення. Тут, на Елеонській горі, закінчується шлях зірки Вифлеємської, і Той, Хто Прийшов з Небес сходить на Небеса, даючи місце Тому, Кого Він обіцяв Своїм учням і апостолам: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам. Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається» (Ін. 14:26,27).

І тепер, коли усі заповіти виконані, коли усі чудеса здійснені, творінню залишається відповісти на заклик Творця лише одним – щиросердим поривом до святості. Щоб не залишився безмовним Дар Божого миру, щоб не повисла дозвільно протягнута рука, щоб кожен, хто чув цей заклик, зміг відгукнутися на нього, щоб ще за життя перемогти прихильність свою до грішної землі, з’єднати Небо і землю в самому собі і таким чином уподібнитися Богові.

Немає сенсу в житті, якщо життя закінчується смертю. Немає сенсу у володінні землею, якщо дорога на Небо закрита. Христос, Який вознісся, дарував нам нині не лише прекрасну землю, але і Вічне Небо, і Вічну Радість, і Життя Вічне. Амінь.

Автор: священик Сергій Ганьковський

Усе по темі: Вознесіння Господнє