Про хрест і хресне знамення

Хрест раніше був найменуванням осуду і покарання, а тепер став почесним та жаданим; раніше хрест був предметом ганьби і катування, а тепер став предметом слави та честі. А що хрест дійсно є славою, послухаймо Христа, Котрий говорить: “…прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого – славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу” (Ін. 17:5), називаючи славою хрест.

Хрест – глава нашого спасіння, хрест – причина незчисленних благ. Через нього ми, котрі були раніше безславними і знедоленими, тепер прийняті в число синів; через нього ми вже не залишаємося в омані та пізнали істину; через нього ми, котрі раніше поклонялися деревам і каменям, тепер пізнали Творця всіх; через нього ми, котрі були рабами гріха, приведені до свободи праведности; через нього земля, нарешті, зробилася небом. Він звільнив нас від омани, він привів нас до істини, він улаштував примирення між Богом і людьми, він, витягши нас з глибини пороку, підніс на вершину чеснот, він винищив бісовську оману, він викорінив спокушання. Через нього вже не стало диму, смороду і кровопролиття безсловесних тварин, але всюди – духовні служби, пісні та молитви; через нього біси кинулися навтіки, через нього диявол відійшов, через нього людське єство стало суперником життю ангельському, через нього дівоцтво встановилося на землі.

Бо з того часу, як прийшов Народжений від Діви, рід людський пізнав цей шлях до чеснот. Він просвітив нас, котрі сиділи в темряві, Він звільнив нас, котрі знаходилися в полоні, Він зробив близькими нас, котрі були далеко, Він зблизив нас, котрі були чужими, Він зробив громадянами неба нас, котрі були мандрівцями, Він припинив у нас війни, Він став для нас опорою світу. Через нього ми вже не боїмося розжарених стріл диявола, бо знайшли джерело життя; через нього ми перестали бути в удівстві, бо дістали Жениха; через нього ми вже не боїмося вовка, бо пізнали доброго Пастиря. “Я – Пастир Добрий, – говорить Господь. – пастир добрий…” (Ін. 10:11). Через нього ми вже не боїмося мучителя, бо згуртувалися довкола царя.

Чи бачиш, скільки благ дав нам хрест? На хресті принесена жертва; а де жертва, там відпущення гріхів, там примирення з Господом, там свято і радість. “…Пасха наша, Христос, за нас у жертву принесений” (1Кор. 5:7). Отже, воістину хрест – наше свято. Він отверз рай; ввів у нього розбійника; здійснив дві найвеличніших справи: і рай отверз і розбійника ввів, повернув йому давню вітчизну, привів його в рідне місто. Тому нікому не треба соромитися високошанованого знамення нашого спасіння, котрим ми живемо, і начала всіх благ, завдяки котрим існуємо. Але як вінець будемо носити хрест Христа, бо через нього вершиться все, що нам потрібно: чи народитися (у хрещенні) – пропонується нам хрест; чи хочемо ми живитися цією таємничою поживою, чи треба прийняти висвячення, чи щось інше зробити, – усюди на нас чекає це знамення перемоги.

Тому ми з великим старанням зображаємо його і на домівках, і на стінах, і на дверях, і на чолі, і на серці. Бо хрест є знаменням нашого спасіння, загальної свободи і милосердя нашого Владики, Котрий, як “…агнець, ведений був Він на заколення” (Іс. 53:7). Тому, коли знаменуєшся хрестом, то уявляй всю значущість хреста, гаси гнів та всі інші пристрасті. Коли знаменуєшся хрестом, нехай на чолі твоєму виражається живе уповання, а душа твоя робиться свобідною. Бо не просто перстом треба його зображати, але необхідно, щоб цьому передувало сердечне бажання і цілковита віра. Якщо так зобразиш його на обличчі своєму, то жоден з нечистих духів не зможе наблизитися до тебе, бачачи той меч, котрим він уражений, бачачи ту зброю, від якої отримав смертельну рану. Бо якщо і ми з трепетом позираємо на ті місця, де страчують злочинців, то уяви, як жахається диявол та демони, бачачи зброю, котрою Христос зруйнував всю силу їхню і відсік голову змію.

Отже, не соромся такого великого блага, і не засоромить тебе Христос, коли прийде в славі Своїй, і коли це знамення з’явиться перед Ним світлішим від найяскравіших сонячних променів. Тоді хрест цей самою появою своєю ніби скаже у виправдання Господа перед усім всесвітом, і засвідчить, що з Його боку все зроблено, що тільки треба. Це знамення і в минулі, і в теперішні часи відкривало зачинені двері, відбирало силу в шкідливих речовин, робило недійовою отруту і лікувало смертельні поранення звірів. Бо якщо воно отверзло браму пекельну, відкрило твердь небесну, знову відкрило вхід до раю і розтрощило міцність диявола, то немає нічого дивного, що воно перемагає силу отруйних речовин, звірів і таке інше.

І так закарбуй хрест у голові своїй, і обійми спасенне знамення душ наших. Якщо біля нас хрест, тоді демони вже не страшні і не небезпечні; смерть вже не смерть, а сон. Хрестом усе вороже нам скинуто і зневажено. Хрест є наша похвала, початок всіх благ, завзяття і вся наша окраса.