Якщо ти побачиш якусь скруту, що сталася, то молися Богу: це єдиний і найкращий спосіб позбутися бід, котрі стаються з нами. Істинно, молитва є велика зброя. Хоча б ти був грішником, подивися на митаря, котрий не був відкинутий, котрий очистився від такої безлічі гріхів. Чи хочеш знати, якою важливою є молитва. Це не моє слово; я сам, згідно своїх міркувань, не насмілився б висловити цього; вислухай із Писання, як молитва робила те, чого не робила дружба.

“Хто-небудь з вас, ­– говорить Господь, – маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! Позич мені три хліби, 6 бо друг мій зайшов до мене з дороги, і я не маю чого дати йому. А той зсередини скаже у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі. Кажу ж вам, якщо він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки той просить” (Лк. 11:5-8).

Чи бачиш, як у тому, чого не зробила дружба, зробило настирливе прохання? Оскільки той, хто просив, був приятелем, то, щоби ти не подумав, що він із цієї причини досяг успіху, сказано: “Якщо він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому”. Якщо і дружба, говорить, не зробить цього, то настирливе прохання зробить те, чого не зробила дружба. З ким це було? З митарем. Не був він приятелем Божим, але став приятелем. Отже, якщо б навіть ти був ворогом, то, завдяки настирливому проханню, станеш другом.

Подивися і на хананеянку і послухай, що Господь сказав їй: “Недобре взяти хліб у дітей і кинути псам” (Мф. 15:26). Чому ж Він зробив, якщо це “недобре”? Завдяки настирливому проханню жінка досягла цього добра, щоби ти знав, що чого ми не гідні, того робимося гідними завдяки настирливому проханню. Я сказав це для цього, щоб ти не казав: я грішник, я не маю відваги, у мене немає молитви. Хто не вважає, що він має відвагу, той має відвагу; але хто вважає, що він має відвагу, той загубив відвагу, як фарисей; а хто вважає себе відкинутим і мерзенним, той особливо і буде почутим, як митар.

Подивися, скільки ти маєш прикладів. Хананеянку, митаря, розбійника на хресті, згаданого в притчі друга, котрий просив три хлібини і отримав не стільки через дружбу, скільки через настирливе прохання. Якщо би кожний із них сказав: я грішник, я соромлюсь, і тому я не повинен приступати, то не мав би жодного успіху. Але оскільки кожний з них дивився не на безліч гріхів своїх, а на багатство Божого людинолюбства, то, отримавши відвагу, насмілився і, будучи грішником, просив не через гідність свою, і кожний досяг успіху в тому, чого бажав.

Тож пам’ятатимемо про все це і дотримуватимемося: будемо молитися безупинно, пильно, з завзяттям, з благими надіями, з великим старанням. З якою ревністю інші моляться про шкоду ворогам, з такою ревністю молитимемося і за ворогів, і за своїх братів, і обов’язково отримаємо все корисне; тому що людинолюбний Той, Хто дає, і не стільки ми бажаємо отримати, скільки Він бажає дати. Таким чином, знаючи все це, хоча би ми поринули в крайню бездну безчестя, не будемо і тоді впадати у відчай у своєму спасінні, але приступатимемо з благою надією, переконавши самих себе, що ми неодмінно отримаємо, чого просимо, якщо станемо просити із встановленими Ним законами. Амінь.

Зібрання повчань