Про те, що не слід відчаюватися в спасінні

Не будемо, браття, нехтувати нашим спасінням і відчаюватися: але звернемося до Лікаря, Котрий може зцілити нас одним лише бажанням, бо Він всемогутній. Дивися, як Він вилікував Павла, як Матфея. Один з них був огудник, а другий – митар. Але огудник не залишився огудником, а став апостолом, і викрадач не лишився викрадачем, а став євангелістом.

Я згадую колишні пороки їхні і наступні чесноти для того, щоб ти знав, яка користь покаяння, щоби тобі ніколи не відчаюватися у своєму спасінні. Вчителі наші раніше відомі були гріхами, а пізніше прославилися праведністю; митар і богохульник – крайня ступінь безчестя. Бо що означає звання митаря? Уповноважене хижацтво, зухвале насилля, несправедливість, котра захищається законом; митар гірший за розбійників. Що означає звання митаря? Насилля, скрите під виглядом закону, котре перетворює лікаря в ката. Чи розумієте, що я сказав? Закони є лікарі, а тут вони робляться катами, бо не лікують рану, а збільшують її.

Що означає звання митаря? Безсоромний порок, нічим не виправдане злодійство, гірше грабіжництво. Грабіжник принаймні соромиться, коли краде; а цей викрадає із зухвальством. І такий митар раптом став євангелістом. Як і яким чином? “Проходячи звідти, – говориться в Євангелії, –Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною” (Мф. 9:9). О, сило слова! Кинута вудка, і полоненого зробила воїном, перетворила бруд на золото; кинута вудка, і відразу митар “устав і пішов за Ним”. Він був у глибині нечесності і зійшов на висоту чесноти.

Отже, улюблені, нехай ніхто не відчаюється у своєму спасінні. Порок не в нашій природі; ми вшановані волею і свободою. Ти – митар? Можеш стати євангелістом. Ти – богохульник? Можеш стати апостолом. Ти – розбійник? Можеш здобути рай. Ти – волхв? Можеш уклонитися Владиці. Немає такого пороку, який не згладжувався б покаянням. Для того Христос і вибрав крайні ступені нечестя, щоби ніхто наостанку не міг чим-небудь виправдовуватися.

Не говори мені: я загинув; що мені залишається робити? Не говори мені: я согрішив; що мені робити? У тебе є Лікар, котрий вищий за хворобу; у тебе є Лікар, котрий перемагає силу хвороби; у тебе є Лікар, котрий лікує одним порухом; у тебе є Лікар, котрий зцілює одним бажанням, котрий і може, і хоче лікувати. Якщо Він викликав тебе з небуття, то тим паче може виправити тебе, існуючого й ушкодженого.

Хіба ти не чув, як Він, узявши перст від землі, створив людину? Як зробив землю тілом? Як створив нерви, як кості, як шкіру, як жили, як ніс, як очі, як вії, як брови, як язик, як груди, як руки, як ноги, як усе інше? Узята була земля, одна речовина, докладена творчість і утворила різноманітні витвори. Ти не можеш сказати, яким чином ти створений? Так само не можеш сказати, яким чином знищуються гріхи. Якщо вогонь, потрапляючи в терн, знищує його, то тим зручніше воля Божа знищує і з коренем вириває наші прогріхи і грішника робить подібним до безгрішного. Не питай, як це буває, не досліджуй, як це відбувається; але вір диву.

Ти скажеш: я согрішив багато, і гріхи мої великі; але хто ж без гріха? Ти скажеш: я згрішив тяжко, більше і гірше від усіх людей. Та тобі достатньо принести цю жертву: “Пригадай Мені; станемо судитися; говори ти, щоб виправдатися” (Іс. 43:26). Зізнайся, що ти согрішив, і це стане початком твого виправлення. Тужи, розчулься, проливай сльози. Хіба що інше пролила блудниця? Нічого іншого, крім сліз покаяння. Вона взяла собі керівником розкаяння і прийшла до Джерела.