Про смиренномудрість

Господь говорить: “Хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою” (Мф. 20:26). Якщо ви, говорить, бажаєте головування і найвищої шани, то намагайтеся займати останнє місце, бути нижчим від усіх, покірнішим від усіх, меншим від усіх, ставити себе після інших. Ця чеснота дає ту шану; і приклад близько, і досить сильний. “Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою на спасіння багатьох” (Мф. 20:28). Що дійсно через це стають славними і знаменитими, подивіться, говорить, на те, що сталося зі Мною, не потребуючого ні шани, ні слави: і Я досягаю через це незліченних благ.
Справді, перш ніж Він прийняв плоть і впокорив Себе, все гинуло і руйнувалось; а коли впокорив Себе, то все підняв на висоту, знищив прокляття, зневажив смерть, отверз рай, умертвив гріх, відкрив склепіння небесні, підніс початок нашого єства на небо, наповнив всесвіт благочестям, прогнав оману, встановив істину, підніс початок наш на престол царський, здійснив незліченну кількість благодіянь, котрих ні я, ні всі люди не можуть виразити словом. Перш, ніж Він упокорив Себе, Його знали лише ангели; а коли упокорив Себе, то Його взнав увесь рід людський. Подивися, як смирення не лише не принизило Його, але надало незліченні надбання, незліченні блага і зробило те, що слава Його стала сяяти ще більше.
Якщо ж для Бога, Котрий усім задоволений і нічого не потребує, смирення послужило такому благу, надало Йому більше слуг і поширило Його Царство, то чому ти боїшся – принизитися від смирення? Тоді ти будеш вищим, тоді – великим, тоді – славним, тоді – знаменитим, якщо будеш ставити себе нижче, якщо не шукатимеш першості, якщо будеш зазнавати приниження, страждань і небезпек, якщо намагатимешся служити багатьом, догоджати їм і турбуватися про них, і для цього готовий і робити, і терпіти все.
Отже, роздумуючи над цим, улюблені, будемо з особливою ревністю любити смиренномудрість; і коли ми зазнаємо образ, приниження, всіх страшних бід, безчестя і зневаги, будемо зносити все це з радістю. Бо ніщо так не сприяє досягати висоти, слави і честі і не надає величі, як чеснота смиренномудрості; її старанно здійснюючи, нехай сподобимося ми обітованих благ. Амінь.