Іоанн Хреститель був мужем покути і молитви. У пустині, на самоті, він приготовлявся до своєї унікальної місії. Можемо тільки здогадуватися, якого ступеня єднання з Богом він осягнув у молитовному житті. У молитві «він» і «я» зникають, є лише «ми». Св. Іоанн Золотоустий говорить: «Яка прекрасна і цінна молитва, коли Святе Письмо порівнює її з кадилом змішаним з різних ароматів. Молитва розвеселяє ангелів і святих і самому є милою Богові».

Св. Августин запитує, доповнюючи: «Що є цінніше від молитви, що корисніше в нашому житті, що приємніше для душі?» Тому слушно св. отці називають молитву драбиною Якова.

І ще раз повернемось до св. Августина: «Молитва є ключем до неба, який відкриває усі небесні брами і всі скрині Божих скарбів. Від неї залежить напрям нашого життя, бо і коли молитва наша буде доброю, то і життя буде добрим. І навпаки. Добре живе той, хто добре вміє молитися.

Один побожний муж сказав, що з самого ранку знає, як йому пройде день, пояснюючи, що коли зранку добре помолиться, то все інше вдасться йому. І, навпаки, коли зле помолиться або взагалі пропустить молитву, то так зле мине цілий день.

А св. Тома вчить: «Християнин без молитви – це воїн на війні без зброї».

* * *

Якось я познайомився з молодим священиком. Між іншим, питає він мене, чи це добре, коли він молиться, постійно течуть йому сльози. Цей рідкісний дар сліз мало хто має. Я йому тільки добре позаздрив. І дійсно, після розмови з цим отцем так легко стало на душі. Це Божа простота так на людину переходить, що вже не хочеш бути ні дуже мудрим, вченим, а добрим, добрим як Бог, як невинні діти. Ці сльози так людину очищують, що її серце стає дзеркалом, в якому відбивається доброта самого Бога.

Розважання на кожен день