Шостий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок (Мф. 13:10-23)

«Інше впало на добру землю і дало плід».

Просили учні Христа, щоб розповів їм про Царство Боже. Христос постійно навчав, що Царство Боже починається вже тут, на землі. Царство Боже – у кожному серці. Царство Боже є між нами, коли ми живемо правдиво, за Його Заповідями.

Тут подаємо науку, як розпізнати Царство Боже. Царство Боже – це насамперед Царство правдивої глибокої покори. Тільки в покірному серці є сприятливий ґрунт, коли Боже зерно приносить плід.

Отож розглянемо десять заповідей найвищої досконалості.

1) Щоби осягнути святість, правдиву досконалість, повне і солодке з’єднання з Богом, необхідно, щоби душа постійно перебувала в стані покори, щоб погорджувала собою і жила тільки Богом, і нехтувала, не прив’язувалася до земних речей.

2) Якщо Господь забажає таку душу поставити на свічнику, щоб іншим освітлювала шлях до Нього, не повинна така душа через фальшиву покору спротивлятись Божій волі. І коли так проживатиме на видному становищі, тоді нехай буде подібна до губки, вийнятої з води. Губка й надалі залишається переповнена водою. Так і душа в усіх обставинах повинна видавати запах і плоди попереднього стану покори.

* * *

Один монах довго жив у пустині. Прийшла йому думка, що він є досить досконалим.

– Господи, скажи мені, що мені бракує до досконалості, – раз молився він.

– Іди до пастуха свиней і роби, що він скаже, – почув він. Пішов.

– Візьми батога і йди пасти свині, – сказав той.

І ходив славний старушок з батогом, пас свині, а ті люди, що знали його, говорили: «Ти бачив цього старого пустинника, про якого ми чули стільки великих речей? Оце він, напевно, зійшов з розуму і пасе свині…» А монах, чуючи це, зносив все з великою терпеливістю і покорою, і робив це протягом довгого часу.