Сьомий тиждень після П’ятдесятниці. Четвер (Мф. 15:12-21)

(продовження)

Отож, у всіх, навіть у найменших подіях, Господь є з нами, допомагає, маючи на меті наше добро.

На світі нічого не діється без Його дозволу (звичайно, крім гріха, зла). Так, як батько більше турбується про своїх дітей, ніж про слуг, подібно і Господь – більше Цому лежать на серці люди, ніж інші сотворіння. І якщо Він пам’ятає про кожного горобчика і щоб його прокормити, то оскільки більше про людину, яка має безсмертну душу, частичку Божества.

Тваринам, рослинам Бог дав закон відповідний до їхньої природи, і вони його виконують.

Нам людям Бог дав інший закон, вищий, досконаліший. Вклав його в наше серце. А потім ще підкріпив десятьма заповідями, і заповідями любови. За виконання будемо нагороджені, за порушення – карані. Він зробив людину вільною, так як Він є вільний. Ось у чому величність людини – подібність до Бога. Тому розумна людина завжди повинна вибирати добро, як сам Бог. Та через гріх ми стали ослаблені, сила волі до постійного виконання добра є ослаблена.

Часто замість добра, людина вибирає зло. Але і тоді, коли людина порушила цей моральний закон. Божа мудрість вміє так покерувати, що вони служать до виконання Його святих намірів і планів. Наприклад, людина згрішила, зробила аборт, вбивство. Коли це зрозуміє, все життя кається, покутує, оплакує. І молиться щодня за інших жінок, щоб вони цей гріх не вчинили. І може тими щирими молитвами щодня кілька жіночок витягне з черги на аборт. Замість однієї вбитої дитинки за рік вимолить сотні, тисячі…

* * *

Хоч Бог людині вільної волі не відбирає і до діяння не змушує, але власне тому, що всі наші дії – як добрі, так і злі, Він наперед все знає і в свої плани записав, тому Він завжди осягне те, чого хоче. І ніяка людина Його планів знищити не зможе.