(продовження )

4 етап – Поділись з кимсь своїм жалем, болем.

Старенький монах Антоній Масюк розповідав, що коли йому було дуже важко на душі, а особливо коли хтось образив, то пізно ввечері йшов до каплички монастирської і там перед чудотворною іконою Крехівської Богородиці виплакався, пожалівся, порозмовляв і так легко на душі ставало. Можливо це давало йому сили не покинути монастир, а витримати до глибокої старості.

Найважче є знести не саму образу, як той час після кривди. Особливо, коли особа одинока, самітня, то ця одинокість заганяє в тупик, у безвихідний здавалося б стан. Інколи кривда незначна, але наша уява робить її великою.

Деколи можна своїм болем поділитись з особою, яка мене зранила. Чи це взагалі є можливим? Так. Але тоді озброїтись великим миром, спокоєм, а особливою Божою любов’ю. Сам Ісус до цього запрошує: «Якщо ж згрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним…». Щоб це зробити, потрібно озброїтись молитвою: «Боже, я тут безсилий що-небудь зробити. А Ти у Своєму милосерді направ цю кривду, яку мені зробили, для добра нас усіх». Так молився директор одного інституту, коли два його колеги «допомогли» йому втратити працю.

Ось кілька практичних порад, які можемо вибрати:

1. Поговорити самому з кривдником. Звичайно добре приготувавшись, щоб ще більше не нашкодити. Вміти і його вислухати.
2. Мати доброго друга, якому можемо розповісти і який мудро нам щось порадить.
3. В трудних ситуаціях застосувати мову серця.
4. Поручити свого кривдника в молитві Богові. Це може тривати і кілька місяців, доки Господь не умиротворить наше серце.

Розважання на кожен день