«“Таліф`а, к`умі”, що значить: дівчино, тобі кажу, встань».

У цьому епізоді, пов’язаному з воскресінням дівчини, дочки начальника синагоги в Капернаумі, простежується стратегія Христа. По-перше Ісус вибирає Капернаум як «Своє місто». Тут Він має прихильність багатьох людей. З околиць міста Він кличе чотирьох Своїх найвідданіших апостолів. У цьому місті Його майже не переслідують. І Христові потрібна проповідальниця, щоб як Учитель Він міг навчати. А для цього Він потребує прихильності начальника синагоги. І то не якоїсь прихильності, а найщирішої. Від сьогодні Іаїр увесь належить до Ісуса, бо Він воскресив його доньку. В Єрусалим, у гніздо фарисеїв і книжників Христос приходив час-від-часу, у Капернаумі, Його могли знайти потребуючі, якщо ні, то тут Він мав багато друзів, і вони повідомляли їм, де є Ісус.

В Єрусалимі Христос мав теж кілька відданих, визначних людей – Лазар, Никодим, Йосиф з Аримафеї, Хуза і його дружина Іоанна (яка під хрестом стояла з жінками). З Вифанїї, дому Лазаря Христос вирушав на проповідування по Юдеї. І так само з Капернауму Він «орав» Галилею. Коли вже наприкінці синедріон, після воскресіння Лазаря, почав Його всюди переслідувати, то Христос перебував частіше на території Самарії. Часто самаритяни краще до Нього ставились, ніж Свої. «До своїх прийшов, і свої Його не прийняли».

Християнські історики і літописці пишуть, що після Вознесіння Христового, Іаїр став учнем Христа і відважно проповідував Євангеліє. А його дочка, за прикладом Пресвятої Богородиці, посвятила своє життя в дівицтві на служіння Христові в Його Церкві.

Розважання на кожен день