Проповідь о. Івана Петришака на свято Покрова Пресвятої Богородиці . . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

«Діва Днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця предвічного Бога» (кондак празника).

Серед Богородичних празників у великій пошані на нашій українській землі є Покров Пресвятої Богородиці. Хоча подія цього свята і не відбувалася на наших землях, проте вшанування Покрову закоренилося серед нашого українського народу. Події відбувалися в Царгороді, який переживав нелегкі часи. На столицю Візантійської імперії напали загарбники-іновірці. І щоб вижити, народ мав захищатись. Громадянським обов’язком кожного є обороняти свою землю. Коли наступали араби з півдня, військо, на чолі з імператором, вийшло з міста і стало в обороні, щоб протистояти ворогові. Та, як кажуть у народі, біда одна не приходить. З іншої сторони міста, із півночі, на Царгород прийшла інша загроза – варяги, які спустилися, ймовірно Дніпром, через нашу землю, щоб напасти на столицю Візантійської імперії. Ворожий флот, який опинився перед столицею був реальною небезпекою для життя людей, адже захисту війська практично не було.

Тоді патріарх зрозумів, що від людей помочі чекати годі. Що тоді він робить? Він закликає всіх людей на молитву. У храмі зібралося багато люду і цілу ніч просили Бога про допомогу. І під ранок бачать, як у храм приходить Матір Божа, як одна з молільників, у супроводі Івана Богослова, Івана Хрестителя та святих. Вони йшли від вхідних дверей храму до престолу. Підійшовши до престолу, Матір Божа вклякнула і почала молитися, а по її обличчю стікали сльози. Мати Божа не просто почула молитви людей, вона сама стала однією з них у молитві.

На цій молитві був Андрій Юридивий із своїм учнем Епіфанієм, які бачили це видіння і багато інших. Після молитви Мати Божа встала, зняла хустку із своєї голови і простерла її над людьми. Всі зрозуміли, що станеться якесь чудо. Через деякий час вороги відступили і місто було врятоване. Цим порятунком народ завдячував Божій Матері. Ісус Син Божий вислухав Свою Матір, подібно, як вислухав її тоді, коли вчинив Своє перше чудо в Кані Галилейській. Видіння святого Андрія було змальоване на великій іконі, яка зберігається у Влахернській церкві.

Захисту від небезпек прагне кожна людина, кожна родина і кожен народ. Від самих початків існування нашої держави ми постійно мали і маємо великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої допомоги й опіки, проти якої не може встояти жодна людська сила. І таку поміч віднайшов в особі Пречистої Діви Марії. Покров Пресвятої Богородиці для нашого українського народу став даром неба. У 1037 році, у церкві Благовіщення, князь Ярослав Мудрий віддав увесь наш народ під опіку Божої Матері. Козаки на Запорізькій Січі мали церкву Покрову Пресвятої Богородиці, а воїни УПА проголосили Покров своїм офіційним святом 30 травня 1947 року. Ось так наш люд полюбив Пречисту Діву Марію.

Коли Ісус поручив Свою Матір Іванові, улюбленому учневі, то сказав йому такі слова: «Ось мати твоя». А до Своєї Матері сказав: «Ось син твій». Так само під захист її люблячого серця віддався не тільки апостол Іван, а як вчить свята Церква, і кожен з нас. З тієї хвилини біля підніжжя хреста Марія – Мати Божого Сина стала Матір’ю-Опікункою усіх Божих дітей. І від того часу горнеться до Марії кожен, хто потребує материнського тепла, потіхи; кожен у кого на очах не обтерті сльози; у кого зранене серце; хто втратив у житті надію.

Дорогі в Христі! Пречиста Діва Марія і сьогодні є серед нас. Вона так само, як і тоді, у світлиці, була з апостолами при сходженні Святого Духа, так і сьогодні, на цій Святій Літургії, молить з нами Предвічного Бога. Її святі очі пильно дивляться на нас, через її очі сам Бог дивиться на нас.

У цей тривожний для України час, коли на нашій землі йде війна, епідемія недуги усіх тримає у своєму страху, коли переживаємо різні кризи – у цей час Пречиста Діва Марія Матір Господня подає нам свій покров, свій захист, щоби нас звільнити від усяких бід. Прибіжімо під її покров. Всі-бо наші дні, о Пресвята Діво, вимагають твоєї Материнської опіки. Покрий нас усіх твоїм Святим Покровом: «Бо не маємо іншої допомоги, не маємо іншої надії, крім тебе, о Пресвята Діво! Ти нам допоможи, на Тебе надіємося і Тобою хвалимося, бо ми Твої слуги, щоб ми не посоромилися». Ніде дитина у світі не почувається такою безпечною, такою захищеною, такою щасливою, як на руках своєї рідної люблячої матері. Ми хоч і дорослі, та все ж потребуємо такої безпеки, опіки і захисту. Сподіваємося і віруємо, що тут, сьогодні, в обіймах Божої Матері, є кожна душа, яка прийшла до неї у потребі. Тож нехай кожен із нас, тут присутніх, зазнає того благословенного спокою, миру, безпеки і захисту яких зазнав за життя Божий Син, коли був в обіймах Своєї люблячої Мами! Нехай святі руки Божої Матері приймуть в обійми кожного із нас! Амінь.

Автор: о. Іван Петришак

Усе по темі: Покрова Пресвятої Богородиці