Ісус сказав одній монахині: «Ті душі, які до Мене подібні в терпіннях і погорді, також будуть подібні до Мене і в небесній славі». Маємо роздумувати про страсті Христові не так для побожності, а радше, щоб самим уподібнюватися до Ісуса в нашому житті і випробовуванні.

Йдемо далі за о. Піо: «Але дивіться! Ісус постає із пороху, із кров’яної калюжі – сильний, непереможений. Він “палає великим бажанням цієї кривавої гостини. Витирає зі Свого чола кривавий піт і твердим кроком йде з Гетсиманського саду. Куди йдеш, куди прямуєш твердим, сміливим кроком?”

“Послухай, дитино Моя, зброєю молитви Я переміг; мій Дух звитяжить над слабкістю природи; сила прийшла до Мене в молитві, отож Я тепер готовий до всього! Наслідуй Мій приклад і спілкуйся з Небом, як Я!”

Ісус підходить до апостолів. Усі вони сплять! Ісус тужить над їхньою слабкістю. А потім з милосердя промовляє: “Ви все ще спите і відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників”». Ісус усе бачить своїми Божественними очима, наче говорить: “Ви, Мої друзі і учні, спите, тоді як Мої вороги не дрімають. Ти, Петре, щойно говорив, що готовий іти на смерть. І ось ти спиш… А ти, Іоанне, також спиш? Ти, хто недавно відчував кожне биття Мого серця, не зміг побути зі Мною бодай годину? Встаньте, ходімо! Уже не час спати! Настала Моя година – час безконечного милосердя”. О, мій Ісусе, дай мені сили, коли моє нужденне єство почне бунтуватися проти грядучих страждань, щоб я з любов’ю зумів витримати в усіх болях та незгодах цього життя. Усіма своїми силами я припадаю до Твоєї святості, до Твоїх терпінь, до Твоєї відкуплюючої жертви і до Твоїх сліз, аби тільки Ти допоміг мені працювати з Тобою для справи відкуплення, аби мені вистачило сили уникнути гріха – єдиної причини Твоїх смертельних мук, Твого кривавого поту й Твоєї смерті. Зруйнуй у мені все, що Тобі не до вподоби. Обійми мене міцними обіймами так сильно і ніжно, щоби я ніколи не залишив Тебе одного у Твоєму невимовному терпінні. Амінь».

Розважання на кожен день