«Вона із злиднів своїх поклала все, що мала, весь прожиток свій».

Посвятити своє життя для вбогих, хворих і нужденних. Здається немає чогось кращого і святішого. Тут міститься правдива любов до ближнього, а через них – до Бога. Такий шлях вибирає мати Тереза, засновуючи нове згромадження. Христос відкрито став на боці вбогих і хворих людей та особливо їх полюбив, навіть більше того, Він уподібнився до них. Такий зміст Євангелія, зміст любові, яка шириться і конкретизується лише в діях. Сама вона не знала нужди в родинному домі, бо її батьки були досить заможними. А прикладом для неї була щедрість батьків щодо бідних людей. Мати Тереза дійшла до висновку, котрий може виглядати дещо дивним – щоби допомагати вбогим, треба самому стати вбогим, треба зазнати лиха, спробувати пережити біду і в результаті цього почати діяти з любов’ю і для любові.

Ще інший аспект нужди, який відкрила мати Тереза – вбогі люди напрочуд багаті духовно, оскільки терпіння дозволяє їм дозрівати, ставати людянішими та вразливішими до потреб інших.

Злидарі дають набагато більше сестрам і людям, котрі їм допомагають, дають набагато більше, ніж отримують.

В одному слові «дякую», вони дають більше, ніж мільйонер своїм багатством. Вона без перебільшення стверджує: «Нуждарі так небагато мають, але вміють дати багато. «Все!».

Мати Тереза вірить в убогих людей і часто з великою переконаністю повторювала, що вони – надія світу, що завдяки їм на землі настане мир. Ці люди дають нам можливість любити Бога цілим серцем у ближньому, у терплячій людині.

«Там де є вбогі, повинні бути також ми. Ми всі повинні допомагати вбогим і слабким у цілому світі, їм треба давати не лише матеріяльні засоби, а передусім нас самих, нашу зацікавленість їхнім життям».

Розважання на кожен день