Радуйся, Благодатна!
Проповідь о. Івана Петришака на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці . . .
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа …
У Святому Євангелії читаємо що ангел Гавриїл звернувся до Діви Марії зі словами: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах» (Лк. 1:28) Цієї миті чекало усе створіння. Пророки і увесь вибраний ізраїльський народ чекав, коли прийде на землю Спаситель світу – Месія. І ось ця подія сповнюється. Весь світ завмер в очікуванні на відповідь Марії з Назарету. У стихирах Вечірні Благовіщення звучать слова-запитання Марії: «Як стану я аж таким просторим приміщенням», що Бог поміститься в мені? На це ангел відповів: «Коли Бог хоче, то змінюється і лад природи і стається щось надлюдське», «нічого бо немає неможливого в Бога». Від часу Благовіщення розпочинається початок історії спасіння для людини. Невидимий Бог стає видимим. Той, якого не вміщають небеса небес, сходить до людини на землю.
Благовіщення – це подія, яка відбулася в непомітній хатинці в місті Назарет. Після слів: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою!», Марія роздумує в тиші. Щоб почути Божий голос, потрібна тиша. Серед сотні голосів, що нас супроводжують, серед поспіху в міській чи сільській метушні, важко, а то й неможливо почути тихий голос Бога. Для цього потрібно зупинитись, потрібна тиша. Бог промовляє в тиші.
Момент, коли Бог прийшов на світ і став людиною був оповитий великою тишею. В наш час найбільше захоплюють людей події, які вражають якоюсь сенсацією. А Божі справи є часто непомітними, бо не мають такого розголосу. Насправді смиренна тиша виявляється пліднішою, аніж непогамовний рух, яким відзначаються наші міста. Бо саме в тиші Марія пізнала Божу волю. Діва Марія була повністю відкрита на Божий голос, бо не мала жодної перешкоди, не мала гріха.
Щодо нас, людей, то одинокий тяжкий гріх є тією перешкодою, що не дозволяє Богові промовити до нас і поселитися в нашому серці. Точніше, Бог говорить, як і завжди, тільки людина не чує, тому що відійшла від Нього, обернулася до Нього спиною, а ще гірше, коли ховається, подібно, як прародичі сховались у раю. Цей гріх, який увійшов у світ людини через перших прародичів, створив велику прірву між Богом та людиною. І ніхто з людей не міг цю прірву подолати, бо в тому місці, де людина була в гармонії з Богом створилась порожнеча. Порожнеча, яка відділила і віддалила людину від Бога.
У Благовіщенні долається ця прірва. У стихирах свята є чудові слова молитви: «Радуйся, мосте, що на небо переводиш». Марія є тією ланкою, тим мостом, який з’єднує Бога з людиною. Ми, через Марію, неначе переходимо до Бога. Тримаючись її, ми знаходимося на доброму шляху до спасіння.
Життя людини полягає в поверненні її до Бога, і це відбувається через навернення. Зустріч з Богом і сьогодні можлива через Таїнства. Завдяки їм людина входить у тісний зв’язок з Богом. Як Діва Марія, за посередництвом Святого Духа, прийняла Бога у своє лоно, так і ми усі охрещені можемо приймати Бога у своє серце через участь у Святих Таїнствах, особливо, через Святу Сповідь та Пресвяту Євхаристію. Через Святі Таїнства Господь входить у світ людини і починає відновлювати з нею зв’язок. Бог, Який був колись далеким стає близьким.
Дехто в житті може почуватися самотнім, відкинутим, може бути подібним до свічки, яка миготить у темряві. Думаємо, що Бог за нас забув чи нас не чує, чи просто мовчить. Але потрібно заново почути голос Божий, який промовляє в історії нашого життя. Сьогодні Бог теж промовляє до нас через Своє Слово. І це Слово бажає увійти в наше життя і нас переобразити.
Щодня запитуймо себе, чи ми готові, як Марія прийняти Бога у своє життя і промовити: «Ось я – слугиня Твоя, чи ось я – слуга Твій, Господи! Нехай мені буде по Слову Твоєму!» Тільки тоді, коли ми знаходимо час на спілкування з Богом, ми готові почути волю Божу щодо нас. Коли ми щось просимо, то отримаємо. Коли стукаємо, то нам відчинять. Коли здається що немає виходу із тяжкої ситуації, то в житті того, хто вірує, все можливо, бо немає неможливого в Бога. Амінь.
Автор: о. Іван Петришак
Усе по темі: Благовіщення Пресвятої Богородиці