Про парковки і не тільки
У ці передсвяткові дні в магазинах завжди особливо багатолюдно. Усі квапляться купити подарунки, щоб зробити приємне своїм рідним і близьким. Атмосферу свята доповнюють і красиво прикрашені вулиці, вітрини магазинів.
У ці дні частіше, ніж колись, можна почути слова про любов, доброту, повагу. На жаль, у нас на вулицях не так вже часто зустрінеш усміхнену людину. І хоча ми так рідко посміхаємося один одному, в останні дні року усміхнених людей на вулицях стає неначе більше. У той же час атмосфера свята дуже уразлива і крихка. Одно грубе слово або неввічливе звернення десь у вагоні метро здатне розбити вщент святковий настрій.
Втім, я в останні дні їздив за різдвяними подарунками переважно машиною. Слід сказати, що будівельники сучасних великих торгових комплексів, здавалося б, передбачили усе. У магазинах можна знайти товари на будь-який смак, перед магазином розташовується простора парковка для машин. Для зручності покупців асфальт на стоянці перед магазином розкреслений білими лініями розмітки, які показують межі місць парковки для кожного автомобіля. Передбачено усе, окрім одного: ми не дуже піклуємося про зручність один одного і, відповідно, ставимо машини, не звертаючи уваги на якісь там лінії. Причому зрозуміло, що варто одній людині припаркувати машину неправильно і, скажімо, заїхати колесом на сусіднє місце – виходить ланцюгова реакція. Його сусід по парковці також вимушений «порушити межі» і… пішло-поїхало. У результаті парковка, де могли б розміститися 100 машин, вміщує лише 80.
Особливо засмучує, що це явище безладної парковки біля супермаркетів спостерігається понад усе саме в нас. Здавалося б, що може бути простіше: під’їхати і поставити машину на одне з позначених на парковці місць? Але, на жаль… Проїхавши в ці дні немало магазинів, я усюди бачив одну і ту ж картину парковок «вільного стилю».
У Біблії є декілька віршів, які знають навіть ті, хто вважає себе дуже далеким від віри. Один з них це так зване золоте правило: «І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм» (Лк. 6:31).
Нам часто хочеться звершувати щось глобальне, проявляти любов в якихось надзвичайних обставинах. Але, можливо, краще почати з малого, хай і не дуже помітного?