Апостол Павло в посланні до Ефесян пише: “Бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних” (Еф. 6:12). Не подумайте, говорить, ніби нас чекає звичайна боротьба: бій у нас не з подібними до нас людьми, і бій не рівносильний, бо ми, зв’язані тілом, повинні боротися з безтілесними силами. Однак не бійтеся, – нехай бій і не рівний, але сила зброї нашої є велика. Ви знаєте, хто вороги ваші, ніби так продовжує Апостол, – тож не занепадайте духом і не підупадайте в битві, але “одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських” (Еф. 6:11). Багато в нього підступів, тобто способів, котрими він намагається скидати безпечних, тому треба ретельно пізнавати їх, щоби уникнути сітей його і не дати йому ніякого доступу; треба і оберігати язик, і охороняти очі, і дотримувати серце в чистоті, і постійно бути готовими до боротьби, наче нападав би на нас якийсь дикий звір і погрожував нам загибеллю.

Саме тому і небопрямуюча та душа, учитель мов, вуста всесвіту, котрий робив усе задля спасіння своїх учнів, після слів: “Ось чому ви мусите одягнутися в повну зброю Божу”, бажаючи захистити нас з усіх боків і зробити нездоланними, сказав ще ось що: “Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною‚ і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність благовістити мир; а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого; і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є Слово Боже” (Еф. 6:14-17). Бачиш, як Він захистив усі члени! Ніби маючи намір вивести нас на якусь битву, він спочатку підперезав нас поясом, щоби нам легко було здійснювати рухи, потім одягнув у броню, щоби не бути нам пораненими від стріл, взув і ноги наші, і з усіх боків захистив нас вірою. Бо вона, говорить, саме вона зможе “погасити всі розпечені стріли лукавого”.

Що ж це за стріли лукавого? Злі похоті, нечисті помисли, згубні пристрасті, гнів, ненависть, заздрість, дратівливість, ворожнеча, користолюбство і всі інші недобрі нахили. Усі ці стріли, говорить, зможе розтрощити меч духовний. Що кажу: розтрощити стріли. – Зможе відсікти у ворога й саму голову. Бачиш, як Апостол зміцнив учнів своїх? Як м’яких за віск, зробив твердішими за залізо? Через те, що брань у нас не з кров’ю та плоттю, але зі силами безтілесними, то він і одягнув нас не в тілесну зброю, але в духовну, і таку світлу, що той злий демон не може витерпіти й блиску її.Отож, одягнувшись у таку зброю, не будемо боятися й утікати від боротьби, але не будемо й безпечні. Бо, як попри нашу пильність той злий демон не може подолати сили нашої зброї, якщо ми лише захочемо зруйнувати підступи його, так, навпаки, якщо ми будемо безпечні, то не буде нам ніякої користі, бо ворог нашого спасіння постійно пильнує й усе робить проти нашого спасіння.

Отже, озброїмо себе з усіх боків, будемо остерігатися і слів, і стримуватися від справ, які можуть шкодити нам. Благодать Божа, якщо ми лише захочемо, зробить нас твердішими за алмаз і абсолютно непереможними. Як той, хто б’є по алмазу, не завдає йому ніякої шкоди, а лише виснажує власні сили, і хто наступає на рожен, лише ранить до крові власні ноги, так само буде і з нами, і з ворогом нашого спасіння, якщо ми постійно захищатимемо себе зброєю, даною нам благодаттю Духа. Сила її така, що навіть блиску її ворог не може терпіти, навпаки, очі його засліплюються сяйвом, яке виходить від неї. Саме цією зброєю постійно захищаючись, будемо і на майдан виходити, і друзів відвідувати, і справами займатися. Що я кажу: на майдан виходити? У ній будемо й до Церкви приходити, й додому повертатися, і спати, і вставати зі сну, словом, ніколи впродовж усього життя свого не зніматимемо її зі себе; нехай з нами вона піде й у майбутнє життя і там надасть нам великої сміливості.

Зібрання повчань