Чому Господь не каже всієї правди?
“Господь відкриває людям мало правди про світ, бо мало хто готовий прийняти її і піти за Ним”,- вважає редакція сайту . . .
Багато людей хочуть дізнатися правду про оточуючий їх світ. Для цього вони звертаються до найрізноманітніших джерел, деколи правдивих, зазвичай – ні. Втім, декого не влаштовує такий стан речей і тому вони звертаються до першопричини всього, Господа Бога. От лише Божа правда часто виявляється не тим, що вони хотіли почути від Нього.
Передусім, люди очікують почути від Господа якісь глибокі, вдумливі речі, натомість вони дізнаються, що «лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване…» (Єр. 17:9), а якщо людина збагне, що під серцем людським у Біблії мається на увазі сутність людська, тобто вся вона, її думки і вчинки, тоді …багато людей вирушають далі в пошуках джерел іншої, більш зручної правди. Але все ж таки, коли певна людина погоджується на це, визнає, що вона зіпсута особистість, чому далі Господь не відкриває правди про цей світ? Або ж дає ці знання ну в дуже малих дозах? Чому так? Щоб зрозуміти це, слід поглянути на кілька біблійних прикладів покликання мужів Божих до служіння.
Розпочнімо з пророка Ісаї: «У рік смерти царя Озії бачив я Господа, Який сидить на престолі високому і величному, і краї риз Його наповнювали весь храм. Навколо Нього стояли серафими; у кожного з них по шість крил: двома закривав кожен лице своє, і двома закривав ноги свої, і двома літав. І взивали вони один до одного і говорили: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його! І похитнулися верхи врат від голосу тих, що викликували, і дім наповнився курінням» (Іс. 6:1-4), – що не кажіть, епічно, багато хто хотів опинитися на місці пророка Ісаї. От лише мало хто зголосився повторити його шлях, зокрема такий вчинок: «Господь сказав Ісаї…: піди і зніми веретище зі стегон твоїх і скинь сандалії твої з ніг твоїх. Він так і зробив: ходив нагий і босий. І сказав Господь: як раб Мій Ісая ходив нагий і босий три роки, на вказівку і знамення…» (Іс. 20:2,3). І не важливо, заради якого знамення, головне сам факт: чи готові ви ходити голяка три роки, бо вам так велів Господь?
Просуваємося далі, видіння пророку Єзекиїлю: «І я бачив, і ось, бурхливий вітер ішов від півночі, велика хмара і вогонь, що клубочився, і сяйво навколо нього, а із середини його ніби світло полум’я із середини вогню; і з середини його видно було подобу чотирьох тварин, – і такий був вигляд їх: вигляд їх був, як у людини; і в кожної чотири лиця, і в кожної з них чотири крила…» (Єз. 1:4-6), – теж видовищне видіння, але що довелося пережити Єзекиїлю, окрім, звичайно, мученицької смерті? «Ти ж лягай на лівий бік твій і поклади на нього беззаконня дому Ізраїлевого: за числом днів, у які будеш лежати на ньому, ти будеш нести беззаконня їх. І Я визначив тобі роки беззаконня їх числом днів: триста дев’яносто днів ти будеш нести беззаконня дому Ізраїлевого. І коли виконаєш це, то вдруге лягай уже на правий бік, і сорок днів неси на собі беззаконня дому Іудиного, день за рік, день за рік Я визначив тобі» (Єз. 4:4-6). Чотириста тридцять днів (!), – до того ж не за власні гріхи, а за гріхи інших людей! Чи готовий хтось повторити подібне?
Знаєте, для третього прикладу добре підійшло б покликання апостола Павла з подальшим перераховуванням усіх його поневірянь (див. 2Кор. 11:24-27), але краще взяти куди більш прозаїчний приклад, щоб показати, що більшість людей для Бога здатні зробити ну дуже мало: Ісус «сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову. Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику, ми трудилися всю ніч і нічого не впіймали, але за словом Твоїм закину сіть. Зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж проривалася сіть у них. І дали знак друзям з другого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісусових і сказав: Господи, відійди від мене, бо я чоловік грішний! …І сказав Ісус Симонові: не бійся, віднині будеш ловцем людей. І, витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним» (Лк. 5:4-11). – Звернули увагу: вони все залишили! Хіба багато знайдеться людей, які отримавши від Бога якісь матеріальні блага, відразу ж покинули їх і пішли за Ним?
Тепер, напевно, зрозуміло, чому Господь відкриває людям так мало правди, адже мало хто готовий прийняти її і піти за Ним.
Редакція сайту
Ваш коментар: