Звідки походить пристрасть гніву

Яким чином можна вирвати злу пристрасть – гнів? Як угамувати цю сильну гарячку? Подивимося, звідки вона виникла, і знищимо причину. Звідки ж вона, звичайно, походить? Від пихатості й великої гордості. Знищимо цю причину, й воднораз знищиться хвороба. А що таке пихатість? Звідки вона походить? Можливо, ми відшукаємо ще інше джерело. Таким чином, яку причину вкаже нам слово, на тій і зосередимося, щоби вирвати зло з основи і з коренем.

Звідки ж пихатість? Через те, що ми не піклуємося про себе самих; про властивості землі, хоча ми й не є хлібороби, намагаємося взнати, також про властивості рослин; про властивості золота, хоча ми й не є купцями; про одяг і про все; про нас же самих і про нашу природу аніскільки не хочемо знати. Але хто ж, скажеш, не знає власної природи? Многі, і, можливо, всі, крім небагатьох. Якщо бажаєте, звідси я й почну викриття.

Скажи мені: що таке людина? Якщо кого запитати, чим вона відрізняється від безсловесних, як вона споріднена з істотами небесними, що може стати з людини, – чи могла би вона відповідати правильно? Не думаю. Як про якусь річ, так і про людину можна сказати: людина є істота; але вона може стати і Ангелом, і звіром. Чи не дивними здаються вам ці слова? Але ви часто чуєте їх у Писаннях; бо про деяких людей говориться, що “закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа” (Мал. 2:7); і ще: “посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною” (3:1); про деяких же, що вони – змії, “поріддя єхиднове” (Мф. 12:34). Так, за власним бажанням, вона може бути усім: і Ангелом, і людиною.

Що я кажу: Ангелом? І сином Божим: “Я сказав, – говорить Писання, – “Ви – боги і сини Всевишнього всі” (Пс. 81:6). А ще важливіше те, що вона сама має владу ставати Богом і Ангелом, і сином Божим. Людина навіть творить Ангела Мабуть, вас дивують ці слова? Але послухайте, що говорить Христос: “Після воскресіння не женяться, не виходять заміж, а перебувають як ангели” (Мф. 22:30), і ще: “Хто може вмістити, нехай вмістить” (Мф. 19:12). Так, Ангелами робить чеснота; а чеснота в нашій владі; отже, ми можемо творити Ангелів, якщо не за природою, то за бажанням.

Без чесноти немає ніякої користі бути Ангелом за природою; це доводить диявол, який був таким раніше; а з чеснотою немає ніякої шкоди бути людиною за природою; це доводять Іоанн, який був людиною, Ілля, котрий піднявся на небо, й усі, котрі мають відійти туди. Бо їм і тіло не перешкоджало жити на небі; а ті, будучи безтілесними, не могли залишитися на небі. Тому нехай ніхто не журиться й не нарікає на свою природу, хоча би вона перешкоджала, але на своє бажання. Той “лев” постав із безтілесного: “Супротивник ваш, – говорить Апостол, – диявол ходить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти” (1Пет. 5:8); а ми стаємо Ангелами з тілесних.

Так само, як хтось, знайшовши дорогоцінну річ, наприклад, перли чи перлину, чи інше щось подібне, і, знехтувавши ним, як той, хто не знається на таких речах, зазнав би великої втрати, так і ми, якщо не знатимемо своєї природи, то цілковито знехтуємо нею; якщо ж пізнаємо її, то виявимо велике піклування й отримаємо найбільшу користь. Бо з неї буває царська одежа, з неї – царське житло, з неї – царські члени; усе – царське. Тож не будемо зловживати на шкоду собі власного природою. “Ти створив його мало чим меншим за ангелів” (Пс. 8:6), тобто смертю; але й це ми отримали на короткий час. Отже, ніщо не перешкоджає нам зрівнятися з Ангелами, якщо ми захочемо.