Здивування на Страшному суді (Мф. 25:31-46)

Роздуми Марії Яреми, що присвячені євангельському читанню в Неділю про Страшний суд . .
Євангельське читання м’ясопусної неділі оповідає про Страшний Христовий суд наприкінці часів. І суд цей, як каже Євангеліє, буде остаточним, а присуд – вічним. І розділить Господь судом своїм людей на дві групи: на овець і козлів, на тих, що праворуч, і тих, що ліворуч. І здивуються одні з несподіваного спасення, а інші – з несподіваного засуду. Бо одні не знали, що вчинками своїми умилостивлюють Бога, а інші ж не знали, що Його відкидають своїми ділами. Бо перші чинили милосердя не задля себе (задля власного спасення), а задля ближніх. Другі ж чинили жорстокосердя задля погибелі інших (а не задля власної).
І тут Христос Суддя міняє порядок речей: добро, вчинене не для власної користи, стає спасенням на власну користь, а зло, вчинене не для власної погибелі, стає власним засудом і мукою. Ті, що праворуч, дивуються, що їхнє добро насправді було добродіянням для самого Господа, а ті, що ліворуч, дивуються тим, що зло їхнє насправді було злодіянням проти самого Бога.
Усі ми, мабуть, здивуємося на Страшному суді Христовому. Аби, вважаючи себе за овець, не стати нам часом по лівиці. Вважаючи ж інших за козлів, щоб не знітитися нам їхнім стоянням праворуч. А побачивши Христа, щоб не питати Його часом: «Господи, коли я не зробив Тобі того?»
Нехай Христос Господь, що прийде в славі судити живих і мертвих, дарує нам благодать впізнавати Його в тисячах голодних, спраглих, ув’язнених, недужих, нагих. Нехай дарує нам благодать несподіваного спасення. Нехай дарує ласку стати по правиці Його з усіма святими.