Приступимо, умовляю вас, зі страхом, з великою повагою і благоговінням до причащання Святими Таїнствами. Хіба ви не знаєте, як стояли Ангели біля гробу, що не мав тіла Господнього, біля гробу порожнього? Оскільки він уже містив у собі тіло Господа, то вони віддають велику шану й самому місцю. Ангели, котрі перевищують наше єство, з такою шаною й благоговінням стояли біля гробу; а ми, маючи намір приступити не до гробу порожнього, а до самої трапези, котра містить у собі Агнця, приступаємо з гамором і збентеженням? Яке ж буде нам після того прощення?

Не даремно я кажу це, але тому, що бачу, як многі в цей вечір галасують, кричать, стискують один одного, штовхають, лихословлять і скоріше готують собі покарання, ніж спасіння; тому я й пропоную таке навчання. Що робиш ти, людино? Коли стоїть перед трапезою священик, здіймаючи руки до неба й призиваючи Духа Святого, щоби Він зійшов і торкнувся лежачого перед ним, то буває велика тиша, велике мовчання. Коли ж Дух послав благодать, коли Він зійшов, коли Він торкнувся дарів, які лежать перед Ним, коли ти бачиш Агнця вже заколеного й готового, тоді починаєш галасувати, тоді збентеження, тоді суперечка, тоді картання?

Як же ти можеш причаститися цією жертвою приступаючи до трапези з таким збентеженням? Не досить для нас того, що ми приступаємо з гріхами, але й приступаючи, ми не хочемо стриматися від гріхів? Бо коли ми сперечаємося, коли галасуємо, коли уражаємо один одного, то як будемо без гріхів? До чого поспішаєш ти, скажи мені? Навіщо штовхаєшся, бачачи заколеного Агнця? Якщо би навіть цілу ніч довелося дивитися на цю жертву, то невже, скажи мені, таке видовище могло би спричинити пересичення? Увесь день ти чекав, провів більшу частину вечора, й такий подвиг ти втрачаєш і занапащаєш за коротку мить?

Подумай, що ж таке лежить перед тобою, і навіщо воно; Агнець заколений для тебе, а ти зі зневагою дивишся на Нього заколеного. “Бо де буде, – сказано, – труп, там зберуться орли” (Мф. 24:28). А ми приступаємо не як орли, а як пси; отака наша безсоромність! Подумай, що ж таке проливається? Це – кров, кров, яка стерла рукописання гріхів, кров, яка очистила твою душу, котра змила твої нечистоти, котра запанувала над началами та владами. Тож приступай до неї з великим благоговінням. Приступай до цієї страшної чаші так, неначе б ти пив зі самого ребра Христового.

Зібрання повчань