Проповідь священика Гліба Козлова в 2-гу Неділю Великого посту . . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Чи можуть прощатися гріхи одного по вірі іншого? Чи може результатом літургії бути зіпсований дах?

Літургія – у перекладі з грецької – «співпраця, сприяння, спільна справа», – це головне богослужіння християн. Богослужіння не лише як певна послідовність молитов і співів, але і як взагалі співпраця Богові, служіння Йому своїм життям.

Четверо друзів зіпсували дах, бо вірили в спроможність Ісуса допомогти страждальцю. Вірили так, що відкинули свої справи, норми пристойності і перервали розмову Учителя, відкинули, нарешті, неминучу і, ймовірно, неприємну розмову з господарем будинку, майно якого вони зруйнували заради порятунку дорогого для них друга.

«Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої» (Мк. 2:5). Приносять хворого фізично, а Спаситель прощає гріхи, заради «віри їх», і лише на доказ дива, що вже відбулося, зціляє і тілесно. Розслаблений зціляється духовно, стає цілісним, цілим, неушкодженим заради віри і любові друзів своїх, а тілесне зцілення здійснюється Ісусом, можливо, заради тих самих книжників, що сумніваються, які хоч і звинувачували в серцях своїх Господа в богохульстві, все ж не були залишені Його промислом і турботою. Виходить, і дах будинку і навіть здоров’я вторинні стосовно діяльної вольової віри. «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:33) – каже Господь.

Нагорна проповідь (фрагмент), Карл Генріх Блох

Гадається, що нехитра віра тих, хто приніс до Ісуса свого друга, тому і звільняє принесеного від гріхів, що віра тут – не лише внутрішнє переконання, але послідовна і навіть безоглядна, незважаючи на «пристойність» і «наслідки», дія, яка забуває про себе заради ближнього. Віра тут від любові, яка «не шукає свого, …всьому йме віру, всього сподівається, все терпить» (1Кор. 13:5-7).

Літургія – це праця Бога з розслабленим, який теж не пасивно приймає дари Ісуса і своїх благодійників, але посильно і з готовністю співпрацює з ними, адже за словом Спасителя він «зараз же встав і, взявши постіль, вийшов», і, звичайно, співпраця чотирьох друзів, що узяли на себе подвиг нести неміч ближнього.

Прощене розбирання покрівлі і прощені гріхи тому, можливо, що друзі одностайно вірили не лише в спроможність Ісуса допомогти близькій для них людині, але і в любов. Любов, яка прощає, милує і зцілює. Любов, як хазяїна будинку, так і Того, Хто Сам і є Любов. Амінь.

Автор: священик Гліб Козлов

Усе по темі: 2 неділя Великого посту