Роздуми Марії Яреми, що присвячені апостольському читанню в 3-тю Неділю Великого посту . . .

У третю неділю Великого посту, яку іменуємо неділею Хрестопоклонною, у першому читанні Літургії чуємо про архиєрейство Христа. Автор Послання до євреїв наголошує на тому, що Христос-Архиєрей є цілком відмінний від архиєреїв, узятих з-поміж людей. Відмінний не по Своїй людській природі, бо нею Він «зазнав усього, подібно як ми, крім гріха», а по божественній, адже «вже пройшов небо», є роджений Отцем споконвічно, будучи «Богом від Бога, Світлом від Світла». Він – великий Архиєрей, який зійшов з неба, пожив між людьми і знову повернувся на небо, землю не залишивши.

Ставши Людиною і поживши між людьми, Він знає наші недуги. Він, отже, не лише «пройшов небо», але й землю. Ніхто з нас, людей, не може дорікнути Йому, що Він не знає болів і страждань, потреб і обмежень людської природи. Ніхто не може дорікнути Йому, що має досвід лише неба, але не знає, що таке жити на землі. Він – Бог і Людина, великий Архиєрей. Віра в Нього має бути твердою і несхитно визнаватися перед людьми, заохочує автор Послання. З довір’ям маємо «приступати до престолу благодаті (тобто до престолу звершення Святих Тайн), щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч».

Кожен і земний архиєрей, який возносить жертви, чинить це за свої гріхи і за гріхи людей (Послання написане до євреїв, тому слід розуміти, що під жертвами мається на увазі старозавітне приношення тварин та плодів), тоді як Христос приносить як Жертву Себе самого, але не за Свої гріхи, а за гріхи людей. Кожен земний архиєрей здатний «співчувати нетямущим та введеним в оману», оскільки він і сам буває введений в оману та нетямущим, він і сам «неміччю охоплений», тоді як Христос бере на Себе людську неміч, але не піддається жодному упадку в оману та не буває нетямущим.

Кожен земний старозавітній архиєрей честь архиєрейства отримував у насліддя (архиєреями в Старому Завіті були нащадки Аарона, брата Мойсея), тоді як Христос цю честь отримав від Отця, будучи споконвічним Богом, Йому рівним. Він – Архиєрей не за чином Аарона (бо не був нащадком його синів), але за чином Мелхиседека, старозавітного царя і священика, що виніс Авраамові хліб і вино прообрази Євхаристії (див. Бут. 14:18). Він – Архиєрей не на обмежений час, як архиєреї з роду Аарона але навіки.

У Хрестопоклонну неділю, як сама назва неділі говорить, поклоняємося древу животворящого Хреста. Хрест – престол благодаті, на якому Христос, великий Архиєрей, приносить досконалу Жертву – самого Себе, – і Жертва ця раз і назавжди дарує людям спасення. Хрест – опора людям, охопленим неміччю і введеним в оману. Хрест – незбагненна любов Бога і вхід людям у давній рай. Хрест – «престол благодаті», Приступімо до Хреста Господнього, поклонімося йому та візьмімо на себе свій власний хрест, щоб мати участь у воскресінні, дарованому великим Архиєреєм, Сином Божим, Ісусом Христом.

Роздуми над недільними читаннями