Роздуми Марії Яреми, що присвячені євангельському читанню в 3-тю Неділю Великого посту . . .

У третю неділю Великого посту Церква літургійно-урочисто доручає вірним до вшанування святий хрест. Чим є святий хрест для християн? Знаком і символом спасення, знаменом Христової перемоги над смертю, а в Христі – знаменом нашої перемоги. Євангельське читання цієї неділі відкриває нам ще один вимір хреста – вимір Царства. Що мав на увазі Господь, кажучи про «прихід Царства Божого в могутності», що його, не померши, мали побачити Христові сучасники? Чи не є тим приходом власне розп’яття і воскресіння Христа?

Царство Боже прийшло в могучості не влади, а страждання, не панування, а покори, і не сили, а ніжності. Так, Царство Боже прийшло, але водночас ще і прийде. Тобто це Царство вже є тут, між нами, але разом з тим ми ще не є в ньому. Хрест – це Царство, яке вже є між нами, а воскресіння і життя вічне – те Царство, в якому ми ще не є. «Нести свій хрест слідом за Христом», «губити свою душу ради Євангелія» – це перебувати в Царстві, яке вже є між нами. «Спасти свою душу» – це виявитися спасенним, коли «Син Людський… прийде у славі Отця Свого з ангелами святими», тобто в Царстві, якого ще очікуємо.

Насправді те Царство, яке вже є між нами, – страждання і хрест, «зречення себе самого» – не є якимось іншим Царством, ніж те, якого очікуємо – життя блаженне і безскорботне. Це два виміри одного Царства – Царства Божого в могутності. Без хреста нема воскресіння, без зречення себе нема віднайдення Бога, без погублення своєї душі нема її спасення і без Царства, яке є вже між нами, нема Царства будучого.

Хрестопоклонна неділя і неділя Пасхи – почитання єдиного Царства Божого, яке вже прийшло і ще прийде в могутності. Хрест і воскресіння – єдине торжество Боголюдини Христа, а через Нього всіх нас.

Роздуми над недільними читаннями