Видовища, кінні змагання й усякий гріх, також спостереження за днями, ворожіння й прикмети є “гординя сатанинська”, котрої ми зреклися в хрещенні, й повинні дати звіт у цих словах у день загального суду. А що таке, скажеш, прикмети? Деколи хтось, вийшовши зі свого дому, бачить однооку або кульгаву людину і вважає це поганою прикметою. Це – сатанинська гордість; бо не зустріч із людиною робить день поганим, але гріховне життя.

Тому, коли ти вийдеш, стеж тільки за одним: щоби тобі не зустрітися з гріхом; бо він наражає нас на падіння, а без нього і диявол анітрохи не може зашкодити нам. Що кажеш ти? Бачиш людину і вважаєш це прикметою, а не бачиш сіті диявола, як він озброює тебе проти того, хто не завдав тобі ніякої кривди, як він робить тебе ворогом брату без усякої справедливої підстави? Бог звелів любити й ворогів, а ти відвертаєшся й від того, хто нічим не скривдив тебе, не знаючи, у чому звинувачувати його, й не думаєш, як це смішно, як соромно, а ще більше, – як небезпечно? Чи сказати ще щось інше, більш смішне? Я соромлюся й червонію, та змушений сказати задля вашого спасіння.

Якщо стрінеться дівчина, то кажуть: день буде марний; а якщо стрінеться розпусниця, то – щасливий, добрий і дуже корисний. Ви закриваєтеся, б’єте себе в чоло й опускаєте очі додолу? Але це треба робити не тоді, коли промовляються слова, а коли здійснюються діла. Поглянь і тут, як диявол прикриває свої підступи, щоби ми відверталися від цнотливої жінки, а вітали й любили розпусну. Оскільки він чув слова Христові: “…всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму” (Мф. 5:28), й бачив, що многі переборювали нестриманість, то він, бажаючи іншим шляхом знову ввести їх у гріх, навчив їх через таку прикмету з задоволенням дивитися на розпусних жінок.

А що сказати про тих, котрі застосовують замовляння й підвіски? Чи такі, скажи мені, наші сподівання, щоби після хресної смерті Господа нам покладати надію спасіння на ці підвіски? Невже ти не знаєш, що зробив хрест? Він зруйнував смерть, знищив гріх, скасував пекло, розтрощив силу диявола, й невже він не гідний віри щодо тілесного здоров’я? Він відновив увесь всесвіт, і ти не надієшся на нього? Чого ж, скажи мені, ти гідний? І не тільки підвіски ти використовуєш, а й замовляння, вводячи в оселю свою п’яних і балакучих старих баб, і не соромишся, й не червонієш, після такої мудрості беручись за такі справи?

І ось що найбільш прикре в цій спокусі: коли ми вмовляємо й відраджуємо від неї, ті, котрі збираються виправдовуватися, кажуть, що жінка, котра замовляє таким чином, є християнка й нічого іншого не промовляє, крім імені Божого. Але через те особливо я й ненавиджу її й відвертаюся від неї, що вона зловживає ім’ям Божим, що вона, називаючи себе християнкою, учиняє діла поганські. І біси промовляли ім’я Боже, але залишалися бісами; й вони говорили Христу: “Знаю Тебе, хто Ти, – Святий Божий” (Мк. 1:24), і, однак, Він заборонив їм і вигнав їх. Тому вмовляю вас бути чистими від цієї спокуси. Якщо ти намірений переступити поріг дому, зобрази хрест на своєму чолі; тоді не тільки людина, котру зустрів, але й сам диявол буде неспроможний зашкодити тобі, бачачи тебе всюди з цією зброєю.

Зібрання повчань