Воістину так воно і є: «Блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його» (Лк. 11:28). Людство зараз заплуталося остаточно і не знає, куди йти. Виникають всякі товариства, комітети, люди вирішують питання, відповідь на які, власне, була відома вже тисячі років тому: як сім’ю зберегти, як дітей виховати. Усе наново доводиться відкривати, неначе людство тільки учора почало одружуватися, заміж виходити або дітей народжувати. І люди розумні сидять і думають: як же бути, куди людство йде, та що робити з наркоманами, та що робити з п’яницями, та чому стільки злодіїв?

А насправді, як мовиться, нове – це добре забуте старе. І дійсно «блаженні ті, що слухають слово Боже», оскільки в слові Божому є відповідь на усі ці питання. Візьми відкрий та почитай, там усе сказано. А інакше, без Бога, якось влаштувати моральне життя просто неможливо: щойно людина втрачає Бога, вона стає істотою аморальною, бо моральність має обов’язково на чомусь ґрунтуватися. Допустимо, сказати людині: будь хорошим, не кради. А вона запитає: чому, власне, не красти? ось я бачу, погано лежить, і візьму собі, ніхто не побачить, а там все одно багато, не убуде. Хіба це погано – і там менше не стало, і мені добре: і до дому приніс, і дружина рада? Спробуй поясни людині, чому погано красти або чому пити погано. Продається в магазині – отже, можна, п’ю на свої, не валяюся, норму виконую, півзарплати дружині приношу. Чому погано пити? Бачте, начальству не подобається. Це не аргумент.

Без поняття гріха, без знання Бога, духовного життя, очікування відплати взагалі ніякої моральності налаштувати не можна. Людина має внутрішньо глибоко зрозуміти, у чому суть гріха, зрозуміти конкретно, чому це погано. І Писання щоразу нам відкриває премудрість Божу.

Думки про навколишнє